Дата публікації: 31.05.2024
юрист, 23-річний досвід роботи у сфері примусового виконання.
Сьогодні бізнес в Україні стикається з найбільшими труднощами внаслідок триваючого конфлікту та його наслідків. На жаль, не всі компанії здатні подолати перешкоди, спричинені війною, тому банкрутство може бути єдиним доступним виходом.
З іншого боку, банкрутство може стати порятунком для боржника: за цей період можна реструктуризувати борг, зберегти активи та відновити роботу підприємства. І навпаки, це складний і трудомісткий процес, який несе в собі ризики і має велику кількість особливостей.
У цій статті ми маємо намір обговорити актуальне питання банкрутства компаній, розташованих на окупованих територіях, з огляду на чинне законодавство та поточну судову практику.
Як наслідок, у зв’язку із запровадженням воєнного стану до Кодексу України з процедур банкрутства України (далі – КУзПБ, Кодекс) було внесено декілька тимчасових змін, які діють на період воєнного стану в Україні та протягом шести місяців з дня його припинення або анулювання.
Найбільшим нововведенням є загальне правило абз. 9 пункти 1-6 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного процесуального кодексу, яка вимагає, щоб суди відмовляли у задоволенні заяви про банкрутство за заявою кредитора, якщо боржник може продемонструвати до засідання, що вимога повинна бути відмовлено.
- Займався електронною базою учасників відбору та адмініструванням державних контрактів (угод). Він має легітимний договір з державою щодо оборони, а також діючий договір з державним замовником у сфері оборони.
– Вимоги кредитора не були задоволені внаслідок збройної агресії проти України, в тому числі через перебування єдиного майнового комплексу боржника в зонах конфлікту чи тимчасової окупації Російської Федерації.
Друга частина норми має найбільше практичне значення, оскільки містить три окремі причини, чому доцільно відмовити у процедурі банкрутства.
- вимоги кредитора не були задоволені внаслідок насильницьких нападів на Україну.
- вимоги кредитора не задовольняються через наявність єдиного майнового комплексу боржника на конфліктних територіях.
- Вимоги кредитора не задоволено через наявність єдиного майнового комплексу боржника на територіях тимчасового проживання Російської Федерації.
Словом, наразі суди не мають можливості порушувати справи про банкрутство за заявами кредиторів, якщо єдине майно, пов’язане з боргом, знаходиться в Бердянську чи Мелітополі.
Судова практика, що випливає із зазначених тимчасових правил КУзПБ, свідчить про обов’язковість відмови у визнанні справи про банкрутство будь-якої юридичної особи, яка володіє майном на окупованих територіях. У цьому контексті рішення третьої сторони залежить від рішення від 3 грудня 2024 року щодо номера справи. Касаційний цивільний суд у своєму рішенні від 908/2344 зазначив:
«Для встановлення визначеної пунктом 1-6 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" КУзПБ підстави для відмови у відкритті провадження у справі про банкрутство як незадоволення боржником - юридичною особою вимог кредитора (кредиторів) саме внаслідок перебування цілісного майнового комплексу такого боржника на тимчасово окупованій російською федерацією території необхідним є встановлення судом таких обставин:
- наявність незадоволених боржником вимог кредитора (кредиторів) на дату проведення підготовчого засідання у справі про банкрутство; та
- перебування цілісного майнового комплексу боржника на тимчасово окупованих російською федерацією територіях (відповідно до переліку, затвердженого центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику з питань тимчасово окупованих територій)».
Зазначена постанова також має суттєве значення з точки зору висновків ОЦСУ щодо неможливості ведення господарської діяльності боржниками, які мають майно на окупованих територіях, у зв’язку з чим слід розглядати питання про тимчасове зупинення провадження у справі про банкрутство:
«Перебування цілісного майнового комплексу боржника на тимчасово окупованій російською федерацією території позбавляє його як суб'єкта господарювання можливості здійснювати відповідну господарську діяльність, у межах якої, зокрема і відповідати за своїми зобов'язаннями.
Крім цього, Суд зазначає, що з моменту порушення стосовно боржника справи про банкрутство він перебуває в особливому правовому режимі, який змінює весь комплекс юридичних правовідносин боржника, зокрема з його кредиторами, змінює правовий режим майна боржника тощо.
Тоді як перебування цілісного майнового комплексу Боржника на тимчасово окупованій російською федерацією території звужує (обмежує) можливість повноцінно та з дотриманням вимог Закону поширити на такого боржника відповідний правовий режим, застосувати щодо його майна відповідні наслідки (мораторій тощо), забезпечити дотримання прав та інтересів як кредиторів, так і боржника, а відповідно, і досягнути тієї мети здійснення провадження у справі про банкрутство, що визначені КУзПБ.»
ТекстКонкретний момент початку дії мораторію на відкриття цих справ є дискусійною темою. З одного боку, 29 липня 2023 року набув чинності Закон, який забороняє відкриття провадження у справі про банкрутство протягом обмеженого часу. Передбачається, що з цієї дати почали застосовуватися конкретні зміни. Крім того, норми цього закону передбачають, що мораторій діє під час військового режиму.
Суди вже розглядали це питання і досягли наступних результатів. Ухвалою від 03 жовтня 2023 року у справі № В 913/101/23 Касаційний господарський суд визнав таке:
«Щодо застосування наведених положень пункту 1-6 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" КУзПБ Суд виходить з того, що попри набрання чинності лише з 29.07.2023 внесених в КУзПБ відповідних змін, положення цього пункту мають ретроспективну дію, поширюючись на всі передбачені цією нормою правовідносини та випадки стосовно відкриття провадження у справі про банкрутство.
Тобто норма пункту 1-6 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" КУзПБ є окремим застереженням стосовно порядку та календарного періоду застосування цієї норми щодо поширення цієї норми на правовідносини в часі.
А тому заборона за пунктом 1-6 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" КУзПБ поширюється і на ті правовідносини та випадки, що мали місце до набрання чинності з 29.07.2023 відповідною нормою, оскільки передбачені цією нормою обставини/події (початку збройної агресії проти України, перебування єдиного майнового комплексу боржника на територіях, на яких ведуться (велися) бойові дії, або на тимчасово окупованих російською федерацією територіях відповідно до визначеного законом переліку тощо), як причини, за яких вимоги кредитора (кредиторів) не могли бути задоволені боржником, мали місце до моменту врегулювання цих правовідносин відповідним законом з 29.07.2023.»
Подібна позиція викладена і в постанові КГС від 05.03.2024 у справі № 911/414/23, де суд вказав, що:
«Пряма вказівка у нормах пункту 1-6 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" і Закону № 3249-IX від 13.07.2023 (яким були внесені відповідні зміни до Кодексу), на недопущення відкриття проваджень у справах про банкрутство є окремим застереженням стосовно порядку та календарного періоду застосування цієї норми та стосовно поширення цієї норми на правовідносини в часі.
Набрання чинності з 29.07.2023 вказаними змінами в Кодекс (п. 1-6 розділу "Прикінцеві та перехідні положення") згідно з Законом № 3249-IX від 13.07.2023 не обмежує поширення дії відповідних положень КУзПБ і Закону № 3249-IX від 13.07.2023 на процесуальні правовідносини щодо відкриття провадження у справі про банкрутство, що виникли до набрання чинності з 29.07.2023 цими змінами, однак на період не раніше 24.02.2022.
Відтак, норма пункту 1-6 Прикінцевих та перехідних положень КУзПБ має зворотну дію у часі, оскільки застосовується до відносин, що виникли до набрання чинності цією нормою».
На нашу думку, питання щодо чинності закону зворотної дії в часі дії відповідної норми Кодексу є відкритим, оскільки такий підхід Верховного Суду фактично порушує вимоги статті 58 Конституції України, яка забороняє зворотну дію в часі. дія законодавства в часі, крім випадків, коли відповідальність особи пом'якшується або скасовується.
Важливо визнати, що підхід Верховного Суду створив простір для зловживань недобросовісних позичальників. Межа зворотної дії цієї норми в часі достовірно невідома, зокрема у випадках, коли Боржник мав, але відчужив майновий комплекс на території, яка тимчасово окупована Україною.
Українські суди також розглядали суперечливу тему про те, чи впливає статус боргу як повномасштабне вторгнення до початку провадження на можливість банкрутства. Східний апеляційний господарський суд у своїй ухвалі від 21 вересня 2023 року у справі № 905/757/23 зазначив:
«Посилання апелянта на ту обставину, що прострочення заборгованості боржника виникло задовго до окупації частини України в 2014 році, та тим більше задовго до повномасштабного вторгнення в 2022 році, вся кредитна заборгованість була прострочена ще з 27.04.2012, судова колегія вважає необґрунтованим, оскільки положення п. 1-6 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" КУзПБ не конкретизує, в який період мала б виникнути заборгованість перед кредитором, а лише встановлює те, що вимоги такого кредитора залишилися незадоволені саме внаслідок збройної агресії проти України.
При цьому, за умовами вказаного пункту закону сам факт того, що вимоги кредитора залишилися не задоволені внаслідок збройної агресії проти України, є підставою для відмови у відкритті провадження у справі про банкрутство за заявою кредитора незалежно від того, чи доведено сторонами можливість чи неможливість здійснення процедури банкрутства в умовах війни».
ТекстБільш ґрунтовно таку позицію пояснив Касаційний господарський суд у своїй постанові від 12.03.2024 у справі № 908/2344/23.
Таким чином, з наведеної судової практики ми можемо прослідкувати, що факт знаходження майнового комплексу боржника на тимчасово окупованих територіях є вагомою та реальною причиною для відмови у відкритті провадження у справі про банкрутство. У цьому випадку для суду абсолютно не має значення чи заборгованість виникла до моменту початку повномасштабного вторгнення чи під час. Головним аргументом та важелем впливу є те, шо майно знаходиться на тимчасово окупованих територіях і це, на думку судів, не дозволяє боржникам виконувати свої зобов'язання перед кредиторами, а відтак і процедура банкрутства є передчасною.
Спеціалісти юридичного сервіс "Консультант", нададуть юридичні послуги для бізнесу та допоможуть в таких питаннях, як підготовка претензії боржнику, підготовка договору, підготовка контракту, перевірка контрагента, претензія боржнику, вимога боржнику, та супроводять на всіх необхідних етапах для вирішення відповідного питання.
