Складання договору довічного утримання: правові аспекти та порядок оформлення

BASE (Базова) 3.16

Реклама

Муковоз Олександра Олександрівна

Юрист

Україна / Київ

i

Час прочитання: 10 хвилин Кількість переглядів: 372

Рейтинг:

0

Дата публікації: 24.07.2024

Складання договору довічного утримання: правові аспекти та порядок оформлення

Договір довічного утримання є важливим інструментом, який дозволяє забезпечити матеріальну та соціальну підтримку громадян похилого віку або осіб з інвалідністю в обмін на передачу права власності на майно. Цей договір передбачає, що одна сторона (відчужувач) передає іншій стороні (набувачу) нерухоме або інше майно, а набувач зобов'язується забезпечити відчужувача утриманням до кінця його життя. В Україні законодавство чітко регулює умови та порядок укладення договору довічного утримання, права та обов'язки сторін, а також надає соціальні гарантії відчужувачам. У цій статті розглянемо основні правові аспекти та порядок складання договору довічного утримання, включаючи правову базу, елементи договору, права та обов'язки сторін, реєстрацію договору та можливі ризики.

Правова база

Основними нормативно-правовими актами, що регулюють питання укладення договору довічного утримання в Україні, є:

1. Цивільний кодекс України: Визначає правові основи укладення, виконання та припинення договору довічного утримання (глава 57).
2. Закон України "Про нотаріат": Встановлює вимоги щодо нотаріального посвідчення договорів, включаючи договір довічного утримання.
3. Закон України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень": Регулює порядок державної реєстрації права власності на нерухоме майно, передане за договором довічного утримання.

Елементи договору довічного утримання

Договір довічного утримання повинен містити такі основні елементи:

1. Сторони договору: Вказуються повні імена, місце проживання, ідентифікаційні номери та інші необхідні дані про відчужувача та набувача. Відчужувачем може бути фізична особа, яка має право власності на майно, а набувачем — будь-яка фізична або юридична особа.
2. Предмет договору: Описується майно, яке передається набувачу. Це може бути нерухоме майно (житлові будинки, квартири, земельні ділянки) або рухоме майно (автомобілі, цінні папери тощо).
3. Обов'язки набувача: Детально описуються обов'язки набувача щодо забезпечення довічного утримання відчужувача. Це може включати забезпечення житлом, харчуванням, медичним обслуговуванням, соціальною підтримкою, а також виплату певної суми грошей.
4. Права та обов'язки відчужувача: Відчужувач має право на отримання догляду та утримання згідно з умовами договору, а також право проживання у переданому майні до кінця життя.
5. Умови припинення договору: Вказуються обставини, за яких договір може бути розірваний або припинений. Це може включати порушення обов'язків набувачем, смерть відчужувача або інші обставини, передбачені договором.
6. Розподіл витрат: Вказуються витрати, пов'язані з утриманням відчужувача, та порядок їх покриття. Це можуть бути витрати на комунальні послуги, медичне обслуговування, поточний ремонт житла тощо.
7. Забезпечення виконання договору: Можуть бути передбачені умови щодо застави майна, страхування ризиків або інші заходи, які забезпечують виконання договору.
8. Нотаріальне посвідчення та реєстрація: Договір довічного утримання обов'язково підлягає нотаріальному посвідченню та державній реєстрації.

Права та обов'язки сторін

Права та обов'язки сторін за договором довічного утримання чітко регламентовані законом і договором. Основні права та обов'язки сторін включають.

Права відчужувача:

1. Отримувати утримання, передбачене договором, включаючи житло, харчування, медичне обслуговування та інші послуги.
2. Проживати в переданому майні до кінця життя.
3. Вимагати розірвання договору у разі порушення його умов набувачем.

Обов'язки відчужувача:

1. Передати майно набувачу у власність або у володіння з обтяженням правом довічного утримання.
2. Дотримуватись умов договору, включаючи проживання в переданому майні, якщо це передбачено договором.

Права набувача:

1. Отримати право власності на майно, передане за договором, після смерті відчужувача.
2. Вимагати виконання умов договору від відчужувача.

Обов'язки набувача:

1. Забезпечити довічне утримання відчужувача, включаючи житло, харчування, медичне обслуговування та інші послуги, передбачені договором.
2. Виконувати всі інші зобов'язання, передбачені договором.

Реєстрація договору довічного утримання

Після підписання договору довічного утримання він підлягає нотаріальному посвідченню. Нотаріус перевіряє законність договору, відповідність його умов вимогам закону, а також здатність сторін укласти договір. Після посвідчення договору нотаріус зобов'язаний подати документи для державної реєстрації прав на нерухоме майно, передане за договором. Державна реєстрація є обов'язковою і забезпечує набувачу право власності на майно після смерті відчужувача.

Можливі ризики та їх мінімізація

Укладання договору довічного утримання може супроводжуватися певними ризиками для обох сторін. Основні ризики включають.

Для відчужувача:

1. Неналежне виконання умов договору набувачем, що може призвести до недостатнього утримання або догляду.
2. Втрата права на майно у випадку недобросовісної поведінки набувача.

Для набувача:

1. Надмірні витрати на утримання відчужувача, особливо у випадку значного погіршення його здоров'я.
2. Можливі спори з іншими спадкоємцями або зацікавленими особами щодо прав на майно.

Для мінімізації ризиків рекомендується:

• Чітко визначити в договорі всі умови та обов'язки сторін, включаючи детальний опис послуг, які надаватимуться набувачем.
• Встановити механізми контролю за виконанням договору, включаючи регулярні звіти про виконання умов договору, перевірки стану здоров'я та умов проживання відчужувача.
• Включити в договір умови щодо забезпечення виконання договору, наприклад, заставу майна, страхування ризиків або залучення поручителів.
• Консультуватися з юристом при укладанні договору, щоб забезпечити повну відповідність його умов вимогам закону та інтересам сторін.