Дата публікації: 16.04.2024
Постійно прагну розвиватися і набувати нові знання, мій досвід та додаткова освіта це підтверджують.
В Україні факт спільного проживання може мати значення для визнання громадянського шлюбу, але це не єдиний критерій. Згідно з законодавством України, громадянський шлюб вважається укладеним за взаємною згодою чоловіка та жінки, які досягли шлюбного віку (18 років) і вільно обирають між собою партнера для створення сім'ї.
Однак спільне проживання може бути одним із доказів такої взаємної згоди та наміру утримуватися як партнери, визнання громадянським шлюбом факт спільного проживання. Інші фактори, такі як взаємне матеріальне допомагання, спільне ведення господарства, спільне виховання дітей тощо, також можуть розглядатися судом для визнання громадянського шлюбу.
Відповідно до статті 74 Сімейного кодексу України (СК України), якщо жінка та чоловік проживають разом, але не перебувають у шлюбі між собою або в будь-якому іншому шлюбі, майно, яке вони набули за час спільного проживання, належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не передбачено письмовим договором між ними.
Отже, для того щоб застосувати цю статтю до майнових відносин між такими особами, вони повинні відповідати таким критеріям:
- Вони є чоловіком та жінкою.
- Вони не перебувають у шлюбі з іншими особами.
- Між ними існують характерні для подружжя відносини.
Такий фактичний шлюб дає їм право закріпити режим майна, яке було набуте під час спільного проживання, в тому числі порядок користування роздільним майном кожного з них, а також правила, що стосуються витрат на утримання майна.
Є значні відмінності між зареєстрованим шлюбом та цивільним шлюбом, що стосуються способу доведення сімейних відносин і прав на майно.
У випадку зареєстрованого шлюбу, доведення сімейних відносин досить просте - достатньо підтвердити факт реєстрації шлюбу, яка є офіційним документом.
Проте, у випадку цивільного (фактичного) шлюбу, як ви зазначили, учасникам необхідно довести наявність реальних сімейних відносин, таких як спільне господарство, участь у спільних витратах на утримання житла та інші домовленості, які засвідчують реальність сімейних зв'язків. Докази таких відносин можуть включати усні або письмові угоди, спільні рахунки, свідчення свідків та інші обставини, які підтверджують факт спільного життя як подружжя.
Стаття 1264 Цивільного кодексу України встановлює право на спадкування у четвертій черзі за законом для осіб, які проживали зі спадкодавцем однією сім'єю протягом не менше як п'ять років до часу відкриття спадщини.
Після відкриття спадщини чоловік або жінка, які перебували у фактичних шлюбних відносинах з померлим, можуть звернутися до суду з заявою про встановлення факту фактичних шлюбних відносин. Доказами таких відносин можуть бути наявність спільних дітей, довідка про реєстрацію за адресою померлого, підтвердження про ведення спільного господарства від родичів і сусідів та інші обставини, які свідчать про реальність фактичних шлюбних зв'язків.
Ця стаття надає можливість особам, які перебували у фактичних шлюбних відносинах зі спадкодавцем, захистити свої права на спадщину через судовий шлях, навіть якщо вони не були офіційно зареєстровані як подружжя.
Зверніть увагу, що закон передбачає можливість укладення письмового договору між ними, який може встановлювати інші умови щодо майнових відносин, тому рекомендується звернутися до юриста для консультації та укладення такого договору, якщо це необхідно.
