Детальніше
Дата публікації: 29.04.2024
Одноособовий розгляд справ у ВАКС можливий, але з винятками
Верховна Рада прийняла Закон щодо вдосконалення порядку здійснення кримінального провадження (законопроект № 11130).
Зокрема абз. 1 ч. 2 ст. 31 Кримінального процесуального кодексу України замінено новими абзацами, згідно з якими кримінальне провадження в суді першої інстанції здійснюється колегіально судом у складі трьох суддів лише за клопотанням обвинуваченого щодо:
1) злочинів, за вчинення яких передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк більше десяти років;
2) злочинів, у вчиненні яких обвинувачується Президент України, повноваження якого припинено, народний депутат України, Прем’єр-міністр України, член Кабінету Міністрів України, Секретар Ради національної безпеки і оборони України, Генеральний прокурор, заступник Генерального прокурора – керівник Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, Голова Служби безпеки України, Директор Державного бюро розслідувань, Директор Національного антикорупційного бюро України, Голова Національного агентства з питань запобігання корупції, Голова Антимонопольного комітету України, Голова Національного банку України, Голова Рахункової палати, Голова Фонду державного майна України, Голова Центральної виборчої комісії, Уповноважений Верховної Ради України з прав людини, Голова та судді Конституційного Суду України, Голова Верховного Суду, голови вищих спеціалізованих судів, Голова Вищої ради правосуддя.
При цьому виключено ч. 12 (щодо складу суду у ВАКС) й внесено зміни до ч. 1, 4 ст. 31 Кодексу.
Таким чином, кримінальне провадження в суді першої інстанції здійснюватиметься суддею одноособово, крім випадків, передбачених ч. 2, 3 ст. 31 Кодексу.
Судовий розгляд у кримінальному провадженні, що розпочався до набрання чинності цим Законом і проводиться в суді першої інстанції колегіально судом у складі трьох суддів, продовжується та завершується колегіальним складом суду, визначеним до набрання чинності цим Законом, за правилами, що діяли до дня набрання ним чинності.
У кримінальному провадженні в суді першої інстанції, в якому до набрання чинності цим Законом колегіальний склад суду визначено за правилами, що діяли до набрання чинності цим Законом, і проводиться підготовче судове засідання, а судовий розгляд ще не призначений, судовий розгляд у кримінальному провадженні проводиться і завершується складом суду, визначеним з урахуванням положень цього Закону.
Заборонено пересилати за кордон паспорти чоловікам мобілізаційного віку
Набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України «Про внесення змін до пункту 11 Порядку реалізації експериментального проекту щодо оформлення паспорта громадянина України та паспорта громадянина України для виїзду за кордон громадянам України, які перебувають за межами України, оформлення, обміну іноземцям та особам без громадянства, які постійно проживають в Україні, посвідки на постійне проживання під час їх перебування за межами України» від 23 квітня 2024 р. № 443.
Новими абзацами п. 11 Порядку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10 червня 2022 р. № 678, встановлено, що отримання паспорта громадянина України, паспорта громадянина України для виїзду за кордон громадянином України чоловічої статі віком від 18 до 60 років здійснюється у територіальному органі/територіальному підрозділі ДМС. Пересилання таких паспортів до відокремленого підрозділу або закордонної дипломатичної установи України для організації їх видачі не здійснюється.
Ці вимоги не застосовуються до громадян України чоловічої статі віком від 18 до 60 років, на яких поширюються положення п. 2-1 – 2-3, 2-7 Правил перетинання державного кордону громадянами України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 27 січня 1995 р. № 57.
Зазначені обставини підтверджуються документами, оформленими в установленому законодавством порядку.и
Про внесення змін до пункту 11 Порядку реалізації експериментального проекту щодо оформлення паспорта громадянина України та паспорта громадянина України для виїзду за кордон громадянам України, які перебувають за межами України, оформлення, обміну іноземцям та особам без громадянства, які постійно проживають в Україні, посвідки на постійне проживання під час їх перебування за межами України.
Рада підтримала продовження строку оформлення права власності на земельні паї.
Рада ухвалила законопроєкт про захист прав власників земельних паїв.
Верховна Рада ухвалила законопроєкт № 11150, спрямований на захист інтересів власників земельних паїв та регулювання інших аспектів у сфері земельних відносин. Про це повідомив голова Комітету з питань аграрної та земельної політики, народний депутат від «Слуги Народу» Олександр Гайду.
Гайду пояснив, що основне завдання законопроєкту полягає в продовженні строку для оформлення права власності на існуючі паї з 2025 року до 2028 року.
«Відповідно до чинного законодавства, власники земельних паїв або їхні спадкоємці, які не встигли оформити право власності на них, повинен це зробити до 1 січня 2025 року. У разі недотримання процедури, вважатиметься, що люди відмовилися від одержання земельної ділянки, а неоформлені землі перейдуть у комунальну власність територіальної громади за місцем розташування», – пояснив він.
Згідно з Гайду, законопроєкт продовжує термін оформлення земельних ділянок, а також розподіл земель між власниками паїв та їх спадкоємцями, які залишилися у колективній власності після розподілу.
«Війна, окупація значних територій, виїзд людей за кордон – все це ускладнює дотримання власникам земельних паїв передбачених строків на оформлення паїв. Тому продовження терміну їх оформлення є логічним кроком», – підсумував Гайду.
Опікунство за людиною з інвалідністю: хто не може оформити це юридично
Навіть при найближчому споріднені на це піде багато часу
Оформити опіку за людиною з інвалідністю - це складний і тривалий процес. Треба зібрати повний пакет документів, довести власну дієздатність та ще врахувати багато нюансів.
Але далеко не всі громадяни можуть стати опікунами, навіть якщо такого опікунства потребує хтось з родичів.
На сьогодні опікуна призначають:
над малолітніми особами, які є сиротами або позбавлені батьківського піклування;
фізичними особами, які офіційно визнані недієздатними.
Тобто наявність інвалідності, це ще не підстава для встановлення опіки. Опікуна призначає тільки суд, і тільки суд визначає може людина бути опікуном чи ні.
Опікун призначається, якщо особа визнається повністю недієздатною. А коли дієздатність людини обмежена, то призначається піклувальник.
Людина, яка хоче оформити опікунство, має підтвердити стан свого здоровʼя відповідною медичною довідкою, подати довідку про місце свого проживання та принести в органи довідку про матеріальне становище та склад сім’ї.
Опікуном не може бути фізична особа:
яка позбавлена батьківських прав, якщо ці права не були поновлені;
поведінка та інтереси якої суперечать інтересам фізичної особи, яка потребує опіки або піклування;
недієздатна особа або особа з частковою дієздатністю. (ч. 2 ст. 63 та ст. 64 ЦКУ)
Відповідно до ч. 2 ст. 63 ЦК України, опікуном може бути лише фізична особа з повною цивільною дієздатністю.
Крім того, опікун призначається переважно з осіб, які перебувають у сімейних, родинних відносинах з підопічним, з урахуванням стосунків між ними та можливості особи виконувати обов’язки опікуна.
Опікун особі з інвалідністю призначається лише судом після усіх відповідних перевірок.
Отже, ми бачимо про те,що приймаються зміни до чинного закону з урахуванням змін до вимог часу та введеного воєнного стану в Україні , а також того факту , що був проведений Правовий аналіз ситуації, аналіз ситуації юристом,юридичний аналіз ситуації та юридичний висновок,з метою упорядкування правової позиції.
