Дата публікації: 12.06.2023
Юрист, закінчила Національний університет «Одеська юридична академія» з відзнакою. З 2017 року спеціалізуюсь на юридично-освітніх та загальноправових питаннях. Є досвід в нормотворчості локальних актів місцевої влади. Є автором юридичних статей, наукових публікацій та статей в освітньому середовищі. Ментор юридичної клініки «Veritas”. Власник юридичного блогу «Educational_law_ua» в інстаграм
Особливості правового статусу внутрішньо переміщених осіб (далі – ВПО) на законодавчому рівні врегульовано різноманітними нормативно-правовими актами.
Соціальні та правові питання також не можуть обійти осіб з зазначеним статусом.
Аби розібратися з механізмом отримання для ВПО пенсій та інших соціальних виплат, розберемося детальніше. Письмова консультація тут буде дуже доречна.
Для початку варто визначити тлумачення такого статусу.
- Отже, особа, яка набула статусу ВПО може бути не тільки громадянином України, а й іноземцем або особою без громадянства.
- Тому деякі думки відносно того що ВПО може бути лише громадянин України не відповідає дійсності.
- Аналіз документів свідчить, що в Україні діє Закон «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб», яким і регулюються основні моменти набуття та забезпечення прав таких осіб.
Крім того, така особа має законно перебувати на території України (проживає на постійних умовах), але через певні причини, що від неї не залежать, залишила своє місце проживання не за своєю волею, а через певні негативні фактори – конфлікт збройного характеру, окупація тощо.
На сьогодні є непоодинокі випадки, коли особа набуває статусу ВПО та змінює місце проживання, а особа, яка є її годувальником і єдиним джерелом підтримки та фінансового доходу (годувальник), помирає.
У такому разі державою був розроблений механізм з призначення соціальних виплат для таких ВПО осіб.
Правовий аналіз ситуації свідчить, що у разі якщо особа втратила годувальника, наприклад, особа яка не досягла вісімнадцяти років (або двадцяти трьох років у разі навчання за денною формою), то у такому випадку держава повинна призначити пенсію по втраті годувальника.
Процедура отримання полягає у наступному: особа, яка вже досягла вісімнадцяти років, або у разі молодшого віку – представник дитини, який має статус законного, повинні звернутися до місцевих органів, які компетентні в соціальному захисті населення подають наступні документи:
- заяву;
- документи, що ідентифікують особу;
- довідку ВПО;
- довідку з закладу освіти, де навчається дитина на денній формі;
- банківські реквізити;
- документ, що встановлює факт смерті годувальника – свідоцтво чи рішення суду;
- документи про страховий стаж померлого – за терміни до 01.01.2004 року – трудову книжку чи інші архівні документи, які підтверджують що в даний період померлий мав офіційне працевлаштування та платив всі соціальні внески;
- документи про страховий стаж після 01.01.2004 року – у такому разі дані можна отримати з реєстру соціального страхування, або замовити в Дія – довідка ОК-5.
У разі, якщо годувальник є визнаний таким, що пропав безвісти при обставинах, що визначено в законодавстві України, яке регулює правовий статус осіб, що зникли безвісти, у такому випадку державна пенсія має призначатися членам його родини незалежно від набутого стажу годувальника.
У такому випадку можна зробити юридичний висновок, що член родини, дитина, яка досягла вісімнадцяти років, або її законний представник повинні до місцевого органу соціального захисту населення подати відповідні документи, перелік яких було зазначено вище.
