Дата публікації: 19.06.2023
Юрист, закінчила Національний університет «Одеська юридична академія» з відзнакою. З 2017 року спеціалізуюсь на юридично-освітніх та загальноправових питаннях. Є досвід в нормотворчості локальних актів місцевої влади. Є автором юридичних статей, наукових публікацій та статей в освітньому середовищі. Ментор юридичної клініки «Veritas”. Власник юридичного блогу «Educational_law_ua» в інстаграм
Ситуації, коли в закладах освіти виявляють дії, направлені на цькування учасників освітнього процесу, нажаль за статистикою є не поодинокі.
- Так, аналізуючи судову практику, можна дійти висновку, що більшість випадків, коли є доведений факт булінгу, стосується постраждалих, якими є здобувачі освіти.
- Там можна знайти і такі прояви з боку їх однокласників або учнів інших класів, які вчиняли акти фізичного або психологічного впливу по відношенню до постраждалого.
- В таких жахливих випадках Вам може допомогти правова та кваліфікована консультація юриста або консультація адвоката, отримати яку можна за допомогою юридичного маркетплейсу «Консультант».
- В умовах дистанційного навчання також можна спостерігати і випадки кібербулінгу, коли таке цькування здійснюється шляхом електронних засобів.
Однак варто пам’ятати, що у разі, коли керівник закладу освіти дізнався про факт булінгу, керівник зобов’язан:
- звернутися до місцевого відділу поліції із заявою про булінг одразу після надходження такої інформації, але не пізніше доби;
- повідомити про випадок батьків (хоча б одного), або законного представника дитини;
- якщо постраждалий потребує медичної допомоги, одразу звернутися в медичну установу, аби надати першу медичну допомогу особі, яка зазнала такого цькування;
- звернутися до органів, які уповноважені займатися справами дітей. Основна мета – з’ясування причини такого цькування, або перевірити сімейний стан, в якому проживає дитина;
- звернутися до соціальної служби, відділ якої займається справами сімей та дітей задля визначитися з подальшими методами корекційної психологічної допомоги та підтримки;
- видати наказ та створити відповідну комісію для розгляду такого випадку. У разі потреби, звернутися до місцевого відділу чи управління освіти. Така комісія відповідно до вимог чинного законодавства має бути створена негайно, але не пізніше наступного дня після вчинення такого випадку. Склад комісії затверджується також керівником закладу освіти (директором).
Варто зауважити, що членами такої комісії повинні бути педагоги, психологи а також і особи, які є представниками місцевих служб у справах дітей.
Слід відзначити, що батьки чи законні представники дитини також мають право взяти участь у засіданні такої комісії.
Аналіз документів свідчить, що основною метою утворення такої комісії є всебічне і законне розслідування та вжиття всіх заходів у майбутньому, аби такий випадок більше не повторювався.
Члени комісії під час проведення розслідування повинні з’ясувати обставини та зібрати інформацію, яка стосується:
- виявлення всіх детальних обставин даної негативної та протиправної ситуації;
- зібрати письмові пояснення всіх учасників ситуації;
- зібрати висновки експертів – психологів, соціальних педагогів тощо;
- отримати висновки органу, яка уповноважена займатися справами дітей;
- отримати висновки соціальних органів захисту населення;
- зібрати інформацію, яка доводить факти булінгу, наприклад записи відеоспостереження тощо;
- виявляти чи збігати іншу інформацію, яка важлива для даної справи.
Можна зробити юридичний висновок, що за результатами розслідування, комісія повинна оформити рішення, в якому зазначено чи дійсно був наявний факт булінгу чи ні. У любому разі якщо батьки дитини не згодні з рішенням комісії, вони мають право звертатися до державних органів влади та поліції.
