Дата публікації: 31.05.2024
Завдання шкоди пацієнту в медичній сфері може призвести до виникнення як деліктної, так і договірної відповідальності медичних працівників. Нижче наведено основні особливості кожного з видів відповідальності.
Делінктна відповідальність.
Делінктна відповідальність виникає на підставі загальних норм цивільного права про завдання шкоди. Основні аспекти включають.
Підстави деліктної відповідальності:
- Наявність шкоди.
- Протиправна поведінка медичного працівника.
- Причинний зв’язок між протиправною поведінкою і завданою шкодою.
- Вина медичного працівника (умисел або необережність).
Особливості:
- Відповідальність може настати незалежно від наявності договірних відносин між пацієнтом і медичним працівником.
- Відповідальність може бути як особистою (для індивідуальних медичних працівників), так і колективною (для медичних установ).
Види шкоди:
- Матеріальна шкода (витрати на лікування, втрачений заробіток тощо).
- Моральна шкода (фізичні та моральні страждання).
Договірна відповідальність.
Договірна відповідальність виникає на підставі порушення умов договору між пацієнтом та медичним закладом або медичним працівником. Основні аспекти включають.
Підстави договірної відповідальності:
- Наявність діючого договору між сторонами.
- Порушення умов цього договору.
- Наявність шкоди, завданої цим порушенням.
- Причинний зв’язок між порушенням умов договору та завданою шкодою.
Особливості:
- Відповідальність виникає лише у разі наявності договору між пацієнтом і медичним закладом або працівником.
- Відповідальність обмежується умовами та положеннями договору.
- Може включати положення про обмеження відповідальності або компенсацію (наприклад, неустойка, штрафи).
Види шкоди:
- Шкода, передбачена умовами договору (наприклад, відшкодування вартості ненаданих або неналежно наданих медичних послуг).
- Інші види шкоди, які можуть бути передбачені договором (наприклад, моральна шкода, якщо це прямо зазначено в договорі).
Взаємодія деліктної та договірної відповідальності.
Існують ситуації, коли деліктна та договірна відповідальність можуть накладатися одна на одну:
- Пацієнт може одночасно вимагати відшкодування шкоди на підставі порушення договору та на підставі загальних норм про завдання шкоди.
- Судова практика у таких випадках може враховувати обидва види відповідальності, залежно від конкретних обставин справи.
Законодавча база.
В Україні питання відповідальності медичних працівників регулюються такими нормативно-правовими актами:
- Цивільний кодекс України – визначає загальні положення про деліктну та договірну відповідальність.
- Закон України "Основи законодавства України про охорону здоров'я" – регулює питання надання медичних послуг та відповідальності за порушення у цій сфері.
- Кримінальний кодекс України – передбачає відповідальність за злочини, пов’язані з неналежним наданням медичних послуг.
Консультація адвоката / консультація юриста - Завдання шкоди пацієнту може призвести до деліктної або договірної відповідальності медичних працівників, залежно від наявності договірних відносин та характеру порушення. Кожен випадок потребує індивідуального підходу для визначення належного виду відповідальності та розміру відшкодування шкоди.
Відшкодування матеріальної шкоди, завданої каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, передбачає компенсацію низки витрат і втрат, які поніс потерпілий. Основні види матеріальної шкоди, що підлягають відшкодуванню, включають.
1. Витрати на лікування:
- Витрати на придбання медикаментів.
- Витрати на медичні послуги (обстеження, операції, процедури, госпіталізація).
- Витрати на реабілітацію та відновлення здоров'я (фізіотерапія, масажі, санаторно-курортне лікування).
2. Витрати на догляд:
- Витрати на послуги догляду, якщо потерпілий потребує постійного або тимчасового стороннього догляду.
- Витрати на спеціальні засоби догляду та допоміжні засоби (милиці, інвалідні коляски, спеціальні ліжка тощо).
3. Втрачений заробіток (дохід):
- Сума заробітної плати або іншого доходу, який потерпілий не отримав через втрату працездатності (повну або часткову).
- Втрати від недоотримання доходу за період тимчасової непрацездатності або зниження працездатності.
4. Витрати на професійну переорієнтацію:
- Витрати на навчання новій професії або підвищення кваліфікації, якщо потерпілий втратив можливість продовжувати працювати за своєю професією.
5. Інші витрати:
- Витрати на транспорт (перевезення до медичних установ, на лікування тощо).
- Витрати на спеціальне харчування, якщо це необхідно за медичними показаннями.
- Витрати на придбання спеціальних пристроїв або обладнання для дому, якщо це необхідно через стан здоров'я потерпілого.
Правове регулювання.
В Україні питання відшкодування матеріальної шкоди, завданої каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, регулюються такими основними нормативно-правовими актами:
- Цивільний кодекс України (ст. 1195–1208) – визначає загальні положення щодо відшкодування шкоди, завданої каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я.
- Кодекс законів про працю України – регулює питання втрати працездатності, пов'язаної з трудовою діяльністю, та компенсаційні виплати.
- Закон України "Основи законодавства України про охорону здоров'я" – передбачає права пацієнтів та обов’язки медичних установ щодо надання медичної допомоги та відшкодування шкоди.
Письмова консультація / перевірка документів юристом - Матеріальна шкода, завдана каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, включає широкий спектр витрат і втрат, пов'язаних з лікуванням, доглядом, втратою заробітку та іншими аспектами. Відшкодування такої шкоди має забезпечувати відновлення фінансового стану потерпілого до рівня, що існував до завдання шкоди.
У разі смерті особи внаслідок протиправних дій, відшкодуванню підлягають різні види матеріальної шкоди, які можуть бути заподіяні членам сім'ї померлого та іншим особам, що мали право на утримання від нього. До матеріальної шкоди, яка підлягає відшкодуванню, включається.
1. Витрати на поховання.
- Витрати на організацію похорону (різні ритуальні послуги, труна, оренда приміщення для церемонії, транспортні витрати тощо).
- Витрати на придбання місця на кладовищі або кремацію.
- Витрати на встановлення надгробного пам’ятника.
2. Втрачений заробіток (дохід) померлого:
- Сума заробітної плати або іншого доходу, який померлий міг би отримувати, якщо б він залишився живий та продовжував працювати.
- Втрати внаслідок недоотримання майбутнього доходу, на який розраховували утриманці померлого.
3. Допомога особам, що мали право на утримання:
- Суми, які померлий надавав би своїм утриманцям (дітям, дружині, батькам, іншим членам сім’ї або особам, що мали право на утримання).
- Щомісячні виплати або допомога, яку утриманці могли б отримувати від померлого.
4. Інші витрати:
- Витрати на лікування та догляд за померлим до його смерті, якщо вони були здійснені у зв’язку з травмами або хворобами, викликаними протиправними діями.
- Витрати на психологічну або іншу допомогу для членів сім’ї, якщо такі витрати безпосередньо пов’язані зі смертю близької людини.
Законодавча база.
В Україні питання відшкодування матеріальної шкоди у разі смерті особи регулюються такими основними нормативно-правовими актами:
- Цивільний кодекс України (ст. 1200) – визначає порядок та обсяг відшкодування шкоди у разі смерті потерпілого, включаючи відшкодування витрат на поховання та втрачений заробіток.
- Закон України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування" – передбачає виплати у зв’язку з втратою годувальника.
- Кримінальний кодекс України – містить положення про кримінальну відповідальність за діяння, що призвели до смерті особи, та порядок відшкодування шкоди потерпілим.
Юридичний висновок / правовий висновок адвоката - Матеріальна шкода, завдана у зв’язку зі смертю особи внаслідок протиправних дій, включає значний обсяг витрат, які понесли близькі та утриманці померлого. Відшкодування такої шкоди має на меті забезпечити фінансову підтримку та компенсацію втрат, які мали б бути покриті померлим у разі його життя.
