Дата публікації: 11.07.2023
Юрист, закінчила Національний університет «Одеська юридична академія» з відзнакою. З 2017 року спеціалізуюсь на юридично-освітніх та загальноправових питаннях. Є досвід в нормотворчості локальних актів місцевої влади. Є автором юридичних статей, наукових публікацій та статей в освітньому середовищі. Ментор юридичної клініки «Veritas”. Власник юридичного блогу «Educational_law_ua» в інстаграм
В правовому полі, а особливо в сфері цивільних взаємовідносин договори між фізичними особами займають особливе місце.
- Одним з найрозповсюджених угод (правочинів) є такі, предметом яких є передача іншій особі рухомого та нерухомого майна.
- Це можуть бути і договори купівлі-продажу, дарування, міни тощо.
- Також досить актуальним понині є і оформлення спадку особи у формі заповіту. Кваліфікована консультація адвоката може Вам знадобитися, у разі, коли самі потребуєте юридичної поради.
- Звертайтеся на юридичний маркетплейс «Консультант». Швидке рішення Вашої проблеми буде гарантовано.
- Отже, не всі знають, що згідно цивільного законодавства передати майно можна і за допомогою договору довічного утримання.
Аналіз документів свідчить, що суть такої угоди полягає в тому, що особа (відчужував) виражає свою волю через передачу свого майна іншій особі (набувачеві) на умовах договору, а інша особа набуває таке майно і становиться його власником, але на певній умові – що буде протягом всього життя утримувати таку особу.
- Як правило, такі угоди заключають власники майна, які є особами похилого віку.
- Вони не хочуть, аби їх майно переходило у спадок після їх смерті, а мета – щоб вони були забезпеченні утриманням іншої особи (родичів, близьких друзів тощо).
- Взамін утримання вони передають у власність свої майно.
- Такий договір також можна назвати договором догляду.
- Тут, як і в інших правових аспектах, є своє нюанси, про які поговоримо із визначенням певних особливостей та нюансів.
- Після заключення такої угоди сам набувач отримує майно у власність та може розпоряджатися ним на свій розсуд, але до його основного обов’язку входить піклування над особою, яка є відчужувачем.
- На ряду з цим у самого відчужувача як правило виникає багато питань та сумнівів відносно правильного вибору та певних гарантій його майбутнього життя.
- До прикладу, у разі, коли мова йде про нерухомість, дім чи квартиру, тоді він фактично перестає бути власником та господарем дому, але має на меті отримати достойний догляд за його життям та здоров’ям.
- Правовий аналіз ситуації показує, що багато людей похилого віку мають сумнівів щодо укладання таких договорів.
- На відповідь цьому можна сказати, що цивільно-правовим законодавством передбачаються певні способи захисту у разі порушення прав відчужувача.
Зокрема такий договір який регламентує особливості довічного утримання особи може бути і розірваний за висновками судів з наступних підстав:
- за волевиявленням самого відчужувача чи іншої (третьої) сторони, якщо такий договір був укладений на його користь – при неналежном виконанні чи взагалі невиконанні умов такого договору, зокрема і обов’язку утримання. При розірванні в судовому порядку, сам відчужувач знову стає власником свого майна. Крім того, тут слід відзначити, що всі грошові кошти набувача, які були направлені на витрати для утримання відчужувача у такому разі повернені не будуть;
- за позовом набувача через те, що він не може виконати умови такої угоди. Але таке невиконання повинно мати особливі істотні причини (проблеми зі здоров’ям тощо). У такому разі слід звернути увагу, що суд може і залишити певну частину майна у власності набувача через те, що він якийсь час виконував сумлінно умови договору.
Також слід зробити юридичний висновок про те, що термін дії такого договору настає свого кінця лише після смерті відчужувача, а протягом його життя набувач не має жодного права відчужувати таке майно: міняти, продавати, дарувати тощо.
