Дата публікації: 13.07.2023
Юрист, закінчила Національний університет «Одеська юридична академія» з відзнакою. З 2017 року спеціалізуюсь на юридично-освітніх та загальноправових питаннях. Є досвід в нормотворчості локальних актів місцевої влади. Є автором юридичних статей, наукових публікацій та статей в освітньому середовищі. Ментор юридичної клініки «Veritas”. Власник юридичного блогу «Educational_law_ua» в інстаграм
В Україні деякі відомості особи мають гарантований захист від втручання та розповсюдження такої інформації з боку інших осіб.
- Мова йде про таємну інформацію особи, яка не бажає такого розповсюдження.
- Українським законодавством передбачений механізм захисту такої інформації через гарантування її нерозповсюдження певними категоріями осіб, яких ввели в курс знання такої інформації.
Мова йде про таємницю:
- лікарську,
- адвокатську,
- воєнну тощо.
Також в сфері діяльності нотаріусів існує свої гарантії нерозповсюдження інформації особи – нотаріальна таємниця. Про даний вид допоможе розібратися дана письмова консультація.
Отже, аналіз документів свідчить, що під нотаріальною таємнице варто розуміти певну інформацію що стосується особи – персональні дані, інформація про майновий стан, права та обов’язки та інше, коли такі відомості були отримані нотаріусами у ході виконання роботи з нотаріальними діями.
- Тут треба сказати, що обов’язок не розповсюдження інформації, що була отримана в ході нотаріальної допомоги стосується не тільки самого нотаріуса, а й його помічника чи помічників, і особи, яка співпрацює з нотаріусом та виконує роль свідка з певної справи, або службова особа, яка також володіє такою інформацією через свої службові обов’язки.
- Крім того, правовий аналіз ситуації свідчить, що така заборона розповсюджується і на інших осіб, які з певних причин стали володільцями такої інформації.
Але що робити, якщо такий нотаріус є свідком в судовому процесі та має давати відповідні свідчення?
- У такому разі слід пам’ятати про те, що таку інформацію він може розголосити під присягою у випадках, коли такого заходу вимагають ті особи, відносно яких були вчинені нотаріальні дії.
- Отже, розповсюдження нотаріальної таємниці забороняється законодавством. Особа, яка це здійснить буде нести за це відповідальність згідно закону.
- Але для цього варто розуміти що є розголошенням такої таємниці, та в яких формах це може відбутися?
По-перше таке розголошення може бути здійснене в усній формі, коли під час бесіди таємну інформацію може дізнатися особа, яка є сторонньою та не має жодного зв’язку з вирішенням нотаріальних питань. До прикладу це може бути і в процесі бесіди з друзями, родичами тощо.
По-друге розголошення може розповсюджуватися і в письмовому форматі (чи друкованому). Це можуть бути і засоби масової інформації: блоги, журнали, газети тощо, листування з іншими знайомими особами.
По-третє як результат недбалого зберігання нотаріальних відомостей та документів – коли про них дізнаються сторонні особи.
Також слід сказати і про те, що не може бути порушенням нотаріальної таємниці, зокрема наступні заходи, такі як:
- внесення відповідної інформації нотаріусом в потрібний державний реєстр;
- дії нотаріуса, що по’вязані зі звітними документами для фінансового моніторингу;
- розповсюдження нотаріальної таємниці на вимогу судових чи правоохоронних органів, чи інших органів влади.
Також роблячи юридичний висновок слід сказати, що у разі порушення нотаріусом таємниці, наслідком може стати і анулювання нотаріального свідоцтва щодо зайняття такою діяльністю на рівні державних органів влади.
