Дата публікації: 20.07.2023
Юрист, закінчила Національний університет «Одеська юридична академія» з відзнакою. З 2017 року спеціалізуюсь на юридично-освітніх та загальноправових питаннях. Є досвід в нормотворчості локальних актів місцевої влади. Є автором юридичних статей, наукових публікацій та статей в освітньому середовищі. Ментор юридичної клініки «Veritas”. Власник юридичного блогу «Educational_law_ua» в інстаграм
Посвідчення заповіту є обов’язковою процедурою в Україні. Чинне законодавство передбачає, що таку процедуру може здійснити нотаріус як уповноважена особа для цього.
- Але тут слід сказати, що цивільне законодавство та Закон «Про нотаріат» визначає і певні особливості відносно даної процедури.
- Так, нормами встановлено перелік осіб, які не є нотаріусами, але можуть здійснювати дії з посвідчення заповіту.
- Тут мова йде про випадки, коли особа забажала скласти заповіт, але поряд на даній місцевості немає нотаріусів.
- Тому закон становиться на боці заповідача та гарантує йому право заповіту і належне його оформлення.
- Так, існують безліч випадків, коли особа знаходиться на територіях, де існують певні обмеження.
- Це може бути і експедиція, і судноплавство, і місця позбавлення волі.
- В таких місцевостях закон чітко визначає уповноважених на це осіб.
Але сьогодні поговоримо про те, хто може посвідчувати заповіт, у разі, якщо заповідач знаходиться в закладі охорони здоров’я (лікарні, стаціонари, будинки для осіб похилого віку та інше).
- Дана письмова консультація розроблена з метою роз’яснення такого питання.
- Здійснюючи аналіз документів та законодавства в сфері нотаріальної діяльності, слід відзначити, що у разі такої ситуації уповноваженими особами на посвідчення заповіту є головні лікарі таких закладів, їх заступники (з питань медичної частини) або навіть чергові лікарі.
- Крім того, це мають право робити і керівники госпітальних установ, керівники (директори) або головні лікарі будинків для інвалідів чи будинки для осіб похилого віку.
Правовий аналіз ситуації показує, що окрім зазначених осіб, інший персонал не має права на посвідчення заповіту.
- Таку процедуру можливо здійснити зазначеними особами, лише у разі, коли заповідач є особою, яка має повну цивільну дієздатність.
- Також обов’язкова присутність двох свідків.
- Такі уповноважені особи, що медиками повинні знати, що заповіт повинен бути складеним лише у письмовій формі.
- \В ньому також має визначатися і дата та місце його складання. І підпис повинен бути виключно самого заповідача.
- У разі, якщо у заповідача немає фізичної можливості самому написати заповіт, це може зробити уповноважена особа з його слів (у письмовій формі чи у друкованому варіанті). В такому разі такий заповіт повинен бути зачитаний для заповідача, аби підтвердити його наміри.
- Після цього останній повинен на заповіді написати своє погодження із документом та підписати його.
Однак, якщо заповідач навіть не може особисто його підписати, за його проханням та при ньому особисто із присутністю двох свідків, заповіт може бути підписаний іншою особою, але не свідками.
У даному документі потрібно визначати особисті дані таких свідків, їх дати народження та місце реєстрації (чи проживання), а також реквізити документів, що встановлює особу.
Такі свідки повинні також його прочитати вголос і власноруч підписати його.
Можна зробити юридичний висновок про те, що такий документ повинен бути складений в двох автентичних екземплярах. Перший екземпляр повинен бути відданий заповідачеві, а другий – має бути переданий в нотаріальну контору.
