Дата публікації: 26.06.2024
Затримання особи як процесуальна дія
Затримання особи є однією з важливих процесуальних дій у правоохоронній діяльності. Це тимчасове обмеження волі особи, підозрюваної у вчиненні злочину, з метою з'ясування її причетності до протиправного діяння та вирішення питання про подальше застосування до неї заходів процесуального примусу. Затримання особи регламентується нормами кримінального процесуального законодавства і здійснюється з дотриманням встановлених процедур та гарантій прав затриманого.
Поняття та підстави затримання особи
Затримання особи - це тимчасове обмеження свободи пересування особи, яка підозрюється у вчиненні злочину, з метою з'ясування її причетності до вчиненого діяння та вирішення питання про обрання до неї запобіжного заходу.
Підставами для затримання особи є:
- наявність обґрунтованої підозри у вчиненні нею злочину;
- необхідність запобігти можливості вчинення нею іншого злочину;
- необхідність забезпечити виконання процесуальних дій, пов'язаних із доказуванням її причетності до вчиненого злочину.
Затримання особи може здійснюватись як органами досудового розслідування (слідчим, прокурором), так і уповноваженими законом посадовими особами (працівниками Національної поліції, Служби безпеки України тощо). Затримання особи за підозрою у вчиненні злочину відбувається на підставі ухвали слідчого судді чи постанови прокурора, за винятком невідкладних випадків, коли затримання здійснюється без ухвали.
Порядок та процесуальні гарантії затримання особи
Процес затримання особи регламентується Кримінальним процесуальним кодексом України та іншими нормативно-правовими актами. Затримана особа повинна бути негайно доставлена до органу, який здійснив затримання, де складається протокол затримання. У протоколі зазначаються дата, час і місце затримання, підстави затримання, короткий виклад обставин затримання, результати особистого огляду затриманого, вилучені у нього предмети, документи та інші відомості, що мають значення для кримінального провадження.
Затриманій особі роз'яснюються її права, а саме: право на негайне повідомлення близьких родичів про затримання та місце перебування, право на правову допомогу захисника, право на відмову давати пояснення, показання. Затриманому також повідомляється, у вчиненні якого злочину він підозрюється. Протокол затримання підписується затриманим, а копія вручається йому.
Строки затримання особи регламентовані законодавством і становлять не більше 72 годин з моменту фактичного затримання. Протягом цього часу слідчий, прокурор зобов'язані звернутися до слідчого судді з клопотанням про обрання запобіжного заходу щодо затриманого. У разі відсутності підстав для застосування запобіжного заходу затриманий негайно звільняється.
Порушення вимог законодавства під час затримання особи тягне за собою відповідальність винних осіб у встановленому порядку. Зокрема, незаконне затримання або незаконний арешт карається позбавленням волі на строк від трьох до шести років.
Практика Європейського суду з прав людини щодо затримання особи
Європейський суд з прав людини неодноразово розглядав скарги щодо порушення права на свободу та особисту недоторканність під час затримання особи. Судова практика ЄСПЛ виробила низку важливих принципів, дотримання яких є обов'язковим для держав-учасниць Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Зокрема, ЄСПЛ наголошує, що затримання особи повинно здійснюватися лише на підставах і в порядку, передбачених законом. При цьому затримання має відповідати меті, визначеній у законодавстві, - запобігання вчиненню злочину чи забезпечення виконання процесуальних дій. Крім того, суд повинен мати можливість оперативно перевірити законність затримання.
ЄСПЛ також вказує, що особі, яка була затримана, необхідно невідкладно повідомити про причини її затримання та будь-які висунуті їй обвинувачення. Затриманому має бути забезпечено право на юридичну допомогу та можливість оскаржити законність затримання.
Висновки
Затримання особи є важливою процесуальною дією, спрямованою на з'ясування її причетності до вчиненого злочину та вирішення питання про подальше застосування до неї заходів процесуального примусу. Законодавство та практика Європейського суду з прав людини встановлюють чіткі вимоги та гарантії щодо затримання особи з метою забезпечення дотримання її прав і свобод.
Дотримання процедури та підстав затримання, а також забезпечення прав затриманого є запорукою законності та обґрунтованості такої процесуальної дії. Це, своєю чергою, сприяє ефективному розслідуванню злочинів та захисту прав і законних інтересів громадян.
Можливо Вам буде цікаво прочитати статті на такі теми як: адвокатські запити адвокатський запит відповідь на адвокатський запит вимоги до адвокатського запиту ненадання відповіді на адвокатський запит строки відповіді на адвокатський запит адвокатський запит це розгляд адвокатського запиту про адвокатський запит адвокатський запит зразок зразок адвокатського запиту зразок відмови на адвокатський запит адвокатський запит термін розгляду
