Дата публікації: 08.10.2023
Навчаюсь на третьому курсі Державного університету економіки і технологій. Спеціалізуюсь на договірному, господарському та корпоративнмоу праві, зокрема, надаю консультації та пишу фахові статті.
Одним із контролюючих органів, з яким суб’єкт господарювання стикається найчастіше є Державна податкова служба, адже саме вона здійснює адміністрування податків та зборів, контролює подання декларацій та інших звітностей, вирішує питання ліцензування бізнесу та проводить перевірки на предмет дотримання норм податкового законодавства. Досить часто між бізнесом та податковою службою виникають суперечки з приводу неправомірності дій останньої під час проведення податкових перевірок.
Види та порядок проведення податкових перевірок:
- Камеральна перевірка - це різновид податкових перевірок, що проводяться безпосередньо в приміщенні контролюючого органу. Варто зазначити, що на проведення даного різновиду перевірок не потрібна згода керівника контролюючого органу, а згода самого платника податків є не обов’язковою. Предметом даної перевірки може бути вся звітність, що подавалася платником, своєчасність подання декларацій та реєстрації накладних. Якщо ж за результатами камеральної перевірки виявлені порушення - посадовими особами складається відповідний акт у двох примірниках, який та після проведення належної реєстрації надсилається платнику податків на підписання. У разі відсутності порушень, складається довідка.
- Документальна перевірка - це різновид податкових перевірок, яка проводиться для контролю за своєчасністю сплати всіх необхідних податків, дотримання норм чинного законодавства, а також фінансової, статистичної та іншої звітності суб’єкта господарювання. Податковим законодавство передбачається чітка класифікація документальних перевірок, а саме: планові та позапланові; виїзні та невиїзні. Панові перевірки проводяться відповідно до затвердженого графіку, а для позапланових дана ознака не характерна, адже проводяться вони у випадку наявності необхідних підстав. Відповідно до ст. 78 ПКУ підставами для проведення позапланової перевірки є: отримання інформації, про порушення платником податків норм податкового чи валютного законодавства, прострочення подання декларації, розрахунків та іншої звітності, у разі виявлення недостовірності відомостей, що містяться в деклараціях та відмови платника податків надати належні пояснення з цього приводу, або ж у випадку подання скарги на платника податків. Невиїзна документальна перевірка здійснюється безпосередньо в приміщенні податкової служби. Виїзна в свою чергу, проводиться за місцезнаходженням суб’єкта господарювання. Порядок проведення буде залежати від конкретного виду перевірки, але те, що є спільним для всіх - результат перевірки підкріплюється складеним актом у випадку наявності порушень.
- Фактична перевірка - це різновид податкових перевірок, яка проводиться за місцем ведення підприємницької діяльності. Предметом даної перевірки можуть виступати: факт дотримання норм податкового чи валютного законодавства, регулювання порядку касових, розрахункових та інших операцій та додержання норм трудового законодавства щодо укладення трудових договорів.
Шляхи оскарження результатів податкової перевірки:
- Відповідно до ст. 86.7 ПКУ платник податків наділяється можливістю подавати заперечення у разі виникнення незгоди з висновками та актом, що були складені в результаті проведення перевірки. Вкрай важливим окрім заперечень подавати докази, пояснення, які б обґрунтовували недоцільність та неправомірність даних, викладених в акті та взагалі результатів перевірки. Для належного обґрунтування та складення заперечень рекомендованими є послуги юриста. Також не варто зволікати з поданням заперечень, адже платнику податків відведено для цього десятиденний строк з наступного дня після вручання акту. Подавати підготовлені документи варто до контролюючого органу який проводив відповідну перевірку. Необхідно зазначити, що на даному етапі безпосередня процедура оскарження ще не почалася, адже надісланий акт не створює для платника податків наслідків правового характеру, на відміну від повідомлення - рішення, яке забов’язуватиме платника вчинити певні дії.
- Одним із способів досудового оскарження отриманого повідомлення-рішення в результаті проведення перевірки є звернення до Головного управління ДПС. У скарзі варто обґрунтувати свою незгоду та навести докази неправомірності застосування стягнень до платника податків. Скаргу необхідно надіслати у письмовій чи електронній формі протягом десяти днів з дня отримання повідомлення рішення від податкової служби. Вже протягом двадцяти днів контролюючий орган має розглянути надіслану скаргу та направити платнику податків відповідне рішення.
- Якщо ж попередні способи не надали потрібних результатів, у платника податків є можливість оскаржувати повідомлення-рішення, звернувшись до суду в рамках адміністративного судочинства. В позові варто коротко описати обставини справи, зміст позовних вимог, відомості про застосування заходів досудового врегулювання спору, та обставини якими позивач обґрунтовуватиме свою правову позицію та вимоги. До позву додаються його копії, квитанція про сплату судового збору та зібрані докази.
Послуги адвоката при оскарженні результатів податкової перевірки:
При взаємодії суб’єкта господарювання з контролюючими органами юридичні послуги є вкрай важливими, адже саме юрист проконтролює процедуру проведення перевірок на предмет дотримання норм податкового законодавства та зможе проаналізувати документи, що складатимуться податковою службою по закінченню перевірки. Підготовка заперечень, скарг, представлення інтересів компанії перед податковою службою, складення позовної заяви - все це, являтиме основні обов’язки адвоката при оскарженні результатів перевірок.
