Дата публікації: 02.07.2024
активний та цілеспрямований військовий юрист зі стажем понад 4 роки
Загальні засади призначення покарання в кримінальному праві
Вступ
Одним з ключових аспектів кримінального права є процес призначення покарання особам, визнаним винними у вчиненні кримінальних правопорушень. Це надзвичайно важливий етап реалізації кримінальної відповідальності, який має важливе значення як для самого засудженого, так і для суспільства в цілому. Від того, наскільки виважено і справедливо буде призначено покарання, залежить ефективність досягнення цілей кримінального покарання – кари, виправлення засудженого та запобігання вчиненню нових злочинів.
У кримінальному законодавстві переважної більшості країн світу, в тому числі й України, закріплено перелік загальних засад, якими суд повинен керуватися при призначенні покарання. Ці принципи визначають основоположні вимоги до процесу індивідуалізації покарання та слугують орієнтирами для забезпечення його справедливості та законності.
Законодавче регулювання загальних засад призначення покарання
В Україні основні принципи призначення покарання закріплені у ст. 65 Кримінального кодексу України (далі – ККУ). Відповідно до цієї статті, призначаючи покарання, суд повинен:
- враховувати ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання;
- призначати більш м'яке покарання в межах, передбачених санкцією статті (санкцією частини статті) Особливої частини ККУ, за якою кваліфіковано кримінальне правопорушення, ніж передбачено цією санкцією, лише за наявності пом'якшуючих обставин і за умови, що менш суворе покарання відповідатиме ступеню тяжкості кримінального правопорушення, особі винного та обставинам справи;
- у разі призначення більш суворого покарання, ніж передбачено відповідною санкцією статті (санкцією частини статті) Особливої частини ККУ, мотивувати своє рішення.
Ці засади цілком зіставні з загальними принципами призначення покарання, закріпленими в кримінальному законодавстві більшості європейських країн. Так, аналогічні положення містяться у кримінальних кодексах Німеччини, Франції, Іспанії, Польщі та інших держав.
Врахування ступеня тяжкості кримінального правопорушення
Перша загальна засада призначення покарання – врахування ступеня тяжкості вчиненого кримінального правопорушення – є однією з ключових при індивідуалізації покарання. Ступінь тяжкості злочину визначає суспільну небезпечність діяння, а отже, і характер та розмір (межі) покарання.
Законодавство встановлює чотири категорії злочинів залежно від ступеня їх тяжкості: невеликої тяжкості, середньої тяжкості, тяжкі та особливо тяжкі (ст. 12 ККУ). Суд, визначаючи ступінь тяжкості конкретного злочину, повинен враховувати такі критерії:
- форма вини (умисел чи необережність);
- вид і розмір шкоди, завданої злочином;
- спосіб вчинення та інші об'єктивні обставини.
Наприклад, умисне вбивство, поєднане з особливою жорстокістю, є більш тяжким злочином, ніж просте умисне вбивство, оскільки воно супроводжується особливо огидними, мучливими діями щодо потерпілого. Відповідно, за перше діяння суд має призначити більш суворе покарання.
Врахування особи винного
Наступна загальна засада – врахування особи винного – вимагає від суду при призначенні покарання ретельно вивчити особистість злочинця, його моральні, психологічні та інші індивідуальні особливості. Це має важливе значення для забезпечення справедливості та ефективності покарання.
Основними рисами, які характеризують особу винного і мають враховуватися судом, є:
- вік;
- стан здоров'я (фізичного та психічного);
- рівень освіти та спеціальність;
- сімейний стан, наявність утриманців;
- попередня судимість;
- поведінка до і після вчинення злочину;
- мотиви та цілі злочину.
Наприклад, при призначенні покарання неповнолітньому, який вчинив злочин вперше з необережності, суд має призначити більш м'яке покарання, ніж для особи, яка раніше була судима і вчинила тяжкий умисний злочин. Врахування особи винного дає змогу індивідуалізувати покарання з урахуванням специфіки конкретного злочинця.
Врахування обставин, що пом'якшують та обтяжують покарання
Третя загальна засада призначення покарання – врахування обставин, що пом'якшують та обтяжують покарання – є тісно пов'язаною з попередньою. Вона вимагає від суду всебічного дослідження всіх обставин справи, які впливають на ступінь суспільної небезпечності злочину та особи винного.
Перелік обставин, що пом'якшують покарання, закріплений у ст. 66 ККУ. До них, зокрема, належать:
- з'явлення із зізнанням, щире каяття або активне сприяння розкриттю злочину;
- вчинення злочину під впливом сильного душевного хвилювання або через збіг тяжких особистих чи сімейних обставин;
- вчинення злочину неповнолітнім;
- вчинення злочину жінкою в стані вагітності.
Обставини, що обтяжують покарання, передбачені у ст. 67 ККУ. До них, зокрема, належать:
- вчинення злочину щодо малолітнього, особи похилого віку або особи, що перебуває в безпорадному стані;
- вчинення злочину особою, яка раніше вчинила злочин
Можливо Вам цікаво прочитати статті на такі теми як: адвокатські запити адвокатський запит відповідь на адвокатський запит вимоги до адвокатського запиту ненадання відповіді на адвокатський запит строки відповіді на адвокатський запит адвокатський запит це розгляд адвокатського запиту про адвокатський запит адвокатський запит зразок адвокатський запит зразок зразок адвокатського запиту зразок відмови на адвокатський запит адвокатський запит термін розгляду відповідальність за ненадання відповіді на адвокатський запит адвокатський запит термін адвокатський запит термін розгляду адвокатський запит термін розгляду
