Поняття амністії

Дата публикации: 08.07.2020

Амністія - це повне або часткове звільнення від кримінальної відповідальності і зняття покарання з певної категорії осіб, винних у скоєнні злочинів, які не потрапляють під категорію "особливо небезпечні".

Отже, акт амністії може полягати у звільненні від основного або додаткового покарання, скорочення його терміну або повного звільнення.

Закон розрізняє три види амністії:

• повну - має на увазі повне звільнення від кримінальної відповідальності або відбування покарання;
• часткову - при частковому звільненні зазначених у законі осіб від відбування призначеного судом покарання;
• умовну - має на увазі звільнення від покарання із застосуванням випробувального терміну для засудженого.

Амністія не має на меті зняття із злочинця матеріальної відповідальності за завдану нею шкоду. Якщо ж вироком або рішенням суду була призначена матеріальна або інша компенсація (виправні роботи), доведеться в будь-якому випадку відшкодувати ці збитки. Також якщо злочин було вчинено після прийняття закону про амністію, особа, яка вчинила його, не буде звільнена від відповідальності.

Закони про амністію, за винятком законів про умовну амністію, можуть прийматися не частіше одного разу протягом календарного року. Особи, які відповідно до закону про амністію підлягають звільненню від відбуття або подальшого відбування покарання, звільняються не пізніш як через 3 місяці після прийняття відповідного закону.

Так, відповідно до Закону України «Про амністію» від 12 грудня 2008 року, повністю звільняються від відбування призначеного судом покарання злочинці, яких судили:

• за умисні злочини, за які законом передбачено позбавлення волі на строк не більше 5 років;
• за необережні злочини, за які законом передбачено позбавлення волі на термін до 10 років.

Важливо відзначити, під амністію потрапляють 8 категорій злочинців:

1.  особи, які на момент правопорушення були неповнолітніми;
2. громадяни, які на момент набрання чинності Законом "Про амністію» не були позбавлені батьківських прав і мають неповнолітніх дітей або дітей-інвалідів будь-якого віку;
3.  вагітних жінок;
4. чоловіків старше 60 років і жінок старше 55 років;
5. злочинці, у яких є батьки старше 70 років або батьки-інваліди, які потребують постійного стороннього догляду (в разі, якщо у батьків немає інших дітей, які можуть забезпечити догляд);
6. ветерани війни;
7. засуджені, у яких на момент набрання чинності Законом виявлені смертельні захворювання (туберкульоз диспансерних категорій, невиліковні стадії онкологічних хвороб, СНІД та інше);
8. учасники ліквідації Чорнобильської АЕС та потерпілі від цієї трагедії.

Зазначені особи підлягають звільненню від покарання незалежно від того, яку частину призначеного судом покарання вони відбули на момент вступу в силу цього закону. Часткове звільнення від призначеного судом покарання (скорочення на половину невідбутої частини покарання у виді обмеження волі та позбавлення волі на певний строк) поширюється на осіб, які не підпадають під повне звільнення від покарання і які були засуджені:

1. вперше за умисні злочини, за які законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк не більше 8 років, якщо на день набрання чинності цим Законом вони відбули не менше половини призначеного строку основного покарання;
2. за умисні злочини, за які законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк не більше 6 років, якщо на день набрання чинності цим Законом вони відбули не менше двох третин призначеного строку основного покарання;
3. жінки за умисні злочини, за які законом передбачено покарання менш суворе, ніж позбавлення волі на строк не більше 10 років, якщо вони на день набрання чинності цим Законом відбули не менше половини призначеного строку основного покарання;
4. за злочини, вчинені з необережності, за які законом передбачено покарання менш суворе, ніж позбавлення волі на строк не більше 12 років, якщо на день набрання чинності цим Законом вони відбули не менше половини призначеного строку основного покарання.

Також слід визначити коло осіб, до яких амністія застосована бути не може:

1. засуджені до довічного позбавлення волі;
2. обвинувачені в скоєнні особливо тяжких злочинів;
3. злочинці-рецидивісти;
4. потрапили під амністію раніше і які вчинили злочин повторно.