Дата публікації: 31.01.2023
Працюю юристом з 2015 року.
Під час вирішення майнового конфлікту між кредитором та боржником сучасним механізмом врегулювання спору є мирова угода. Укладення мирової угоди між сторонами має свої особливості порівняно з іншими способами вирішення конфлікту.
Закон України «Про банкрутство» визначає, що способом закриття провадження у справі про банкрутство є мирова угода.
Мирова угода – це письмовий договір між кредитором та боржником стосовно списання, розстрочки, відстрочки наявного боргу боржника. Мирова угода з кредитором укладається в справі про банкрутство та є вільним волевиявленням сторін. Тобто, за допомогою мирової угоди можливим є уникнення ліквідації боржника.
За допомогою в укладенні мирової угоди боржник може звернутися до адвоката, який наддасть консультацію по справі, визначить, яка його правова позиція. Для укладення мирової угоди юрист допоможе скласти заяву та подати її до суду. Заяву сторони спору мають право подати на будь-якій стадії розгляду справи. Після її отримання господарський суд призначає засідання щодо розгляду договору.
Укласти мирову угоду можна лише після того, як узгоджений та затверджений реєстр кредиторів. Це здійснюється для того, щоб не порушити права хоча б одного кредитора.
У разі укладення сторонами мирової угоди, провадження у справі про банкрутство може бути закрите, якщо борг списаний або погашений.
Для укладення мирової угоди є певні умови:
- кредитори повинні надати письмову згоду щодо угоди, у тому випадку, якщо їх вимоги забезпечені заставою рухомого чи нерухомого майна боржника;
- забороняється списати борги перед найманими працівниками боржника;
- забороняється списати борги щодо страхових внесків з пенсійного та іншого страхування;
- забороняється порушувати інтереси тих кредиторів, які не брали участь в голосуванні;
- при участі держави в мировій угоді, вимагається погодження органу, що управляє державним майном.
В офіційних друкованих ЗМІ подається оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство. Також, боржнику необхідно розрахуватися з кредиторами. Лише після цього можна укласти мирову угоду.
В мировій угоді має бути зазначена інформація про те яким чином боржник виконає свої обов’язки щодо наявного боргу. Вказується строк виконання зобов’язання, її розміри, умови про розстрочку чи відстрочку платежів. Крім цього, зазначається інформація про наявних третіх осіб, які беруть на себе обов’язки боржника.
Кредитори мають надати дозвіл в письмовій формі щодо їх згоди укласти мировий договір. Для цього їх більшість мають проголосувати за таке рішення. Свою чергою ліквідатор від імені боржника приймає рішення щодо підписання договору. З боку кредитора підписання угоди здійснює їх голова.
Підготовка договору має ґрунтуватися на дотриманні Наказу Міністерства юстиції України № 1223/5 від 19.06.2013 року, в якому зазначені основні його вимоги.
Основними складовими мирової угоди є:
- дата, місяць, рік укладення;
- номер справи;
- найменування суду;
- найменування сторін;
- зміст договору;
- затвердження сторонами;
- додатки при наявності.
Закриваючи провадження, господарський суд виносить відповідну ухвалу. В ній вказується про те, що мирова угода підписана та затверджена. Також, своєю чергою суд перевіряє чи були дотриманні всі умови підписання мирової угоди, до прикладу: 1) повноваження голови комітету кредиторів; 2) дотримання вимог законодавства; 3) чи не були порушені права сторін; 4) чи дійсне засідання комітету кредиторів.
Якщо умови договору порушують законодавство суд приймає рішення про відмову у затвердженні договору. Рішення приймається у формі ухвали. В рішення суд вказує на підставі яких нормативно правових актів було прийняте рішення.
Слід зазначити, що мирова угода може бути розірвана, якщо боржник не виконав третину зобов’язань. Договір може бути розірваний щодо одного кредитора. При цьому провадження по справі поновлюється.
