Невиконання наказу

Невиконання наказу

Невиконання наказу передбачає, що в цьому випадку немає відкритої заяви про відмову виконати наказ або демонстративних дій, що свідчать про явне небажання підлеглого виконувати наказ начальника. Обов’язковою умовою злочину, передбаченого статтею 403 Кримінального кодексу України, є настання тяжких наслідків внаслідок невиконання наказу. На законодавчому рівні встановлено кримінальну відповідальність за відмову виконати наказ. Мета цієї статті – розглянути випадки, коли відмова від виконання наказу може вважатися законною, визначити відповідальність за цей вид злочину, а також підкреслити важливість юридичного супроводу у таких ситуаціях.

Невиконання наказу: специфіка злочину в Україні

Невиконання наказу належить до категорії військових злочинів і карається згідно зі статтями 402 та 403 Кримінального кодексу України.

Суб’єктом цього злочину є військовослужбовець, підлеглий відносно начальника (керівника), а суб’єктивна сторона злочину полягає у необережності.

Об’єктом злочину є порядок виконання наказів у військових формуваннях відповідно до чинного українського законодавства, а об’єктивна сторона злочину проявляється у бездіяльності.

Відповідно до статті 403 Кримінального кодексу України, відповідальність за невиконання наказу настає, зокрема, коли наказ не був виконаний вчасно, правильно та повністю через забудькуватість або неуважність.

Тяжкі наслідки як обов'язкова складова об'єктивної сторони злочину

До таких наслідків належать:

• Пожежа: Це може бути як шкода майну, так і шкода здоров'ю чи життю людей.
• Катастрофа: Це може бути аварія на транспорті, стихійне лихо чи інша подія, яка призвела до значних руйнувань та жертв.
• Аварія: Це може бути аварія на транспорті, на виробництві або в інших сферах, що призвела до шкоди майну, здоров'ю чи життю людей
• Це може бути шкода, яка значно вплинула на фінансове становище потерпілого
• Це може бути забруднення ґрунту, води, повітря або інших компонентів довкілля, що призвело до негативних наслідків для здоров'я людей та екосистеми

У яких випадках відмова від виконання наказу може вважатися законною?

Відмова є законною лише в тому випадку, якщо виданий наказ явно злочинний (злочинність такого наказу повинна бути очевидною і не викликати сумнівів).

Що робити, якщо військовослужбовець не зрозумів наказ або не може його виконати з певних причин?

Військовослужбовець має право звернутися до командира з проханням уточнити наказ. Він також зобов’язаний повідомити командиру, який віддав наказ, і своєму безпосередньому командиру про його виконання або невиконання, вказавши причини невиконання або несвоєчасного (неповного) виконання наказу. 
 

 Якщо військовослужбовець усвідомлює, що не зможе виконати наказ вчасно та повністю, він повинен негайно повідомити про це вищезазначеним особам. При цьому важливо підкреслити, що він НЕ відмовляється виконувати наказ і проходити військову службу.

Відповідальність за відмову виконати наказ

Відмова від виконання наказу (непідкорення) під час воєнного стану або у бойовій обстановці карається обмеженням волі на строк від 5 до 10 років.

Бойова обстановка включає умови наступального, оборонного чи іншого загальновійськового, танкового, морського, повітряного або протиповітряного бою. Початок і закінчення бойової обстановки визначаються відповідно до діючих наказів командування.

Адвокат при невиконанні наказу ст 403 ККУ

Адвокат у випадках, пов’язаних із невиконанням наказу за статтею 403 Кримінального кодексу України, забезпечує досудовий захист військовослужбовця, аналізує обставини справи, допомагає довести наявність або відсутність тяжких наслідків, а також консультує з приводу можливих правових підстав для невиконання наказу, таких як очевидна злочинність наказу. Він також здійснює захист у суді, представляючи інтереси підсудного, готуючи необхідні документи і заяви, та забезпечуючи дотримання всіх правових процедур, мінімізуючи правові ризики для клієнта.