Детальніше
Дата публікації: 13.02.2024
Навчаюсь на третьому курсі Державного університету економіки і технологій. Спеціалізуюсь на договірному, господарському та корпоративнмоу праві, зокрема, надаю консультації та пишу фахові статті.
Чинне законодавство, керуючись усталеними міжнародними стандартами встановлює комплекс правоохоронних заходів, які функціонують з метою попередження правопорушень щодо власності, а також відновлення порушених прав власника. Одним із таких заходів є визнання права власності, що являє собою речово-правовий спосіб захисту, який реалізується в судовому порядку, шляхом подання відповідного позову. Потреба у застосуванні даного заходу виникає тоді, коли право, яке належить власникові певного майна підлягає оспорюванню, сумніву, або ж не визнається іншими особами, або ж якщо було втрачено документ, який підтверджує право власності. Метою, яку переслідують позивачі, є ліквідування всіх сумнівів, суперечок щодо наявності суб’єктивного права власника на майно.
Особливості позову про визнання права власності:
Об’єктом даного позову може виступати майно, що існує в натурі. Інакше кажучи, вимога про визнання права власності, з якою позивач звертається до суду, повинна стосуватися майна, яке дійсно існує, а якщо у зв’язку із якимись обставинами, майно було знищено, то відповідно втрачається можливість звернення з відповідним позовом. Щодо сторін у справі, то позивачем є власник певного майна, право власності якого піддається сумнівам, оспорюється, або ж власник майна, який втратив правовстановлюючий документ. Відповідачем в свою чергу буде виступати особа яка оспорює, не визнає право власності за позивачем. Щодо підсудності справ про визнання права власності, то такі справи розглядаються судами загального судочинства. Згідно зі ст. 30 ЦПК якщо об’єктом позову є нерухоме майно, то позов варто подавати до суду відповідно до місцезнаходження такого майна чи основної його частини. Складенню позову передує підготовчий процес, який включає в себе зібрання необхідних доказів, правовий аналіз ситуації, дослідження всіх обставин, встановлення сторін по справі. І тільки після реалізації всіх вищезазначених кроків варто переходити до складення позовної заяви. У позові варто зазначити: короткий опис обставин справи, позовні вимоги, обставини, які їх обґрунтовують, використані способи досудового врегулювання спору, ціну позову (визначається виходячи з вартості майна), нормативне регулювання та перелік доказів. Зміст позову не повинен мати емоційно забарвлених тверджень, оціночних суджень та тих положень, що не підтверджуються зібраними доказами. Структурованість, лаконічність та відповідність вимогам чинного законодавства – це запорука складення правильної позовної заяви, що в подальшому дасть позитивний результат.
Визнання права власності та зняття арешту:
Інколи бувають випадки, коли до власника застосовують такий захід примусу як арешт майна, що звісно значно перешкоджає в розпорядженні та користуванні ним. Процесуальний примус може застосовуватись до боржників з метою забезпечення належного виконання судового рішення. На практиці зустрічаються випадки, коли арешти накладають помилково не на майно боржників, а на майно інших осіб. В такому випадку, власник може реалізувати судовий метод захисту порушеного права шляхом звернення з позовом про визнання права власності та одночасне зняття арешту. Вкрай важливо звернути увагу на умови задоволення позову, а саме: визначення юридичних фактів, якими підтверджуватиметься право власності на арештоване майно, належне доказування факту порушення права. Отже, для успішного судового захисту позивачу знадобляться правовстановлюючі документи та інші докази, які встановлюють вищезазначені факти. Подавати позов варто за місцезнаходженням майна. Окремо слід звернути увагу на встановлення відповідачів у справі, адже їх буде декілька, а саме: боржник, майно якого арештовується та кредитор в інтересах якого такий арешт було накладено. Щодо вимог законодавства стосовно змісту позову, то вони є аналогічним із вищенаведеними.
Послуги адвоката при зверненні до суду:
Адвокат – це незамінний помічник для особи, яка вирішила захищати свої права у судовому порядку. Допомога юриста може знадобитися для зібрання необхідних доказів, складення процесуальних документів, обрання стратегії захисту та представлення інтересів. Отже, залучення адвоката допоможе зберегти кошти та час для позивача, а найголовніше – досягти бажаних результатів.
