Дата публікації: 13.02.2024
Фанат Феміди, шанувальник Юстиції та прихильник Форсети.
Звертаючись до нас з питанням про оформлення по догляду за престарілим віку в Україні, важливо розглянути цей процес у контексті нормативно-правового середовища та процедур, що його регулюють. У цій консультації ми розглянемо основні аспекти оформлення постійного догляду за інвалідами 1, 2, 3 груп та можливість оскарження відмови у цьому процесі. Розглянемо нормативну базу, процедури та підходи, що можуть бути корисними у подальших діях для отримання необхідного догляду для осіб похилого віку.
1. Нормативна база:
1.1. Кодекс України про соціальні послуги для осіб, які потребують допомоги і догляду: Цей закон визначає основні принципи організації та надання соціальних послуг, включаючи постійний догляд за людьми похилого віку. Він також регулює права та обов'язки осіб, які надають ці послуги та отримують їх.
1.2. Закон України "Про охорону здоров'я": Цей закон визначає загальні принципи функціонування системи охорони здоров'я в Україні, включаючи питання надання медичної допомоги особам похилого віку та інвалідам.
1.3. Постанова Кабінету Міністрів України "Про затвердження Порядку надання соціальних послуг": Цей нормативний акт встановлює конкретні процедури надання різних видів соціальних послуг, у тому числі постійного догляду за людьми похилого віку. Він містить вимоги до кваліфікації персоналу, умови надання послуг та інші аспекти організації цього процесу.
1.4. Інші нормативні акти: До нормативно-правової бази також можуть входити рішення Верховного Суду, накази міністерств та інші документи, що регулюють питання організації та надання соціальних послуг для осіб похилого віку. Крім того, можуть існувати місцеві нормативні акти, які додатково регулюють цю сферу на рівні конкретних регіонів чи міст.
2. оформлення догляду за інвалідом 1 групи:
2.1. Організація догляду в домашніх умовах: У випадку інвалідів 1, 2, 3 груп, які можуть забезпечити мінімальний рівень самообслуговування, оформлення по догляду за людиною похилого віку може бути організований в їхньому власному домі. Це може включати надання послуг догляду, медичного обслуговування та підтримки з боку соціальних працівників.
2.2. Спеціалізовані установи: Для інвалідів, які потребують більш інтенсивного догляду та медичного нагляду, можуть бути доступні спеціалізовані установи, такі як доми престарілих, центри догляду, реабілітаційні заклади тощо. У цих установах надаються різноманітні соціальні, медичні та психологічні послуги.
2.3. Індивідуалізований підхід до догляду: Кожен інвалід має свої унікальні потреби та обмеження, тому важливо забезпечити індивідуалізований підхід до організації догляду. Це включає врахування фізичного стану, психологічних потреб, соціальних взаємин та інших аспектів, що впливають на якість життя інваліда.
2.4. Надання медичної допомоги: Постійний догляд за інвалідами 1, 2, 3 груп також включає надання медичної допомоги. Це може включати регулярні медичні огляди, лікування захворювань, прийом лікарів-спеціалістів тощо.
2.5. Забезпечення соціальної інтеграції: Особлива увага приділяється забезпеченню соціальної інтеграції інвалідів, яка включає в себе створення умов для їхньої активної участі у суспільному житті, доступу до культурних та розважальних заходів, можливості отримання освіти та здійснення працевлаштування в межах їхніх можливостей.
3. Відмова в оформлення догляду за людиною похилого віку, оскарження:
3.1. Підстави для відмови в оформленні: Відмова в оформленні постійного догляду може мати місце у випадках, коли відсутні об'єктивні медичні або соціальні підстави для надання такого догляду, або коли заявлена особа не відповідає критеріям, що визначені законодавством.
3.2. Процедура оскарження: Особа, яка отримала відмову в оформленні постійного догляду, має право на оскарження цієї відмови. Процедура оскарження зазвичай передбачає подання апеляційної скарги до вищого адміністративного органу чи суду, залежно від особливостей законодавства.
3.3. Підготовка документів: Для оскарження відмови в оформленні постійного догляду необхідно підготувати відповідні документи та аргументацію. Це може включати медичні документи, експертні висновки, свідчення свідків тощо, які підтверджують необхідність надання постійного догляду.
3.4. Участь у слуханнях: У разі подання скарги на відмову в оформленні постійного догляду особа може брати участь у слуханнях або судовому засіданні, де вона має можливість представити свої аргументи та докази, а також отримати відповідні пояснення від представників відповідних органів чи установ.
3.5. Постановлення рішення: Після розгляду скарги компетентний орган чи суд приймає рішення щодо її задоволення або відхилення. У випадку задоволення скарги може бути прийняте рішення про оформлення постійного догляду за заявником, або повторне розгляд справи з наданням нових обґрунтувань. У разі відхилення скарги можуть бути надані відповідні пояснення та рекомендації щодо подальших дій.
