Дата публікації: 19.02.2024
Юрист, закінчила Національний університет «Одеська юридична академія» з відзнакою. З 2017 року спеціалізуюсь на юридично-освітніх та загальноправових питаннях. Є досвід в нормотворчості локальних актів місцевої влади. Є автором юридичних статей, наукових публікацій та статей в освітньому середовищі. Ментор юридичної клініки «Veritas”. Власник юридичного блогу «Educational_law_ua» в інстаграм
Нещодавно Президентом було ініційоване продовжити воєнний стан на території України. Дані події повномасштабного вторгнення торкулися різноманітних сфер суспільного життя. Не виключенням стала і сфера спадкового права. На ряду із цим у багатьох виникає питання відносно оподаткування спадщини. Про основні нюанси поговоримо в даній статті. А у разі якщо Ви потребуєте допомоги юристів чи адвокатів зі спадкового права, звертайтесь до юридичного маркетплейсу «Консультант», фахівці якого зможуть надати кваліфіковану допомогу та надати відповідь на актуальні питання, зокрема такі як: адвокатські запити чи ненадання відповіді на адвокатський запит, строки відповіді на адвокатський запит, адже вимоги до адвокатського запиту або відповідь на адвокатський запит є вкрай важливими в сфері спадкових питань та суперечок.
Отже, передусім слід сказати, що під спадкуванням варто розуміти процедуру переходу прав і обов’язків від особи яка померла (спадкодавця) до його спадкоємців. Така процедура можлива або на підставі закону або на підставі заповіту.
Слід сказати про те, що певного та чітко визначеного податку на спадкування не передбачено, однак сама спадщина буде оподатковуватися за такими ставками, як: нуль відсотків, п’ять відсотків чи вісімнадцять відсотків. Наявність процедури спадкування за заповітом або за законом не впливає на ставку такого податку.
Однак, варто зауважити, що Податковим кодексом України передбачається ставка податку нуль саме для тих спадкоємців, які мають перший або другий ступінь споріднення зі спадкодавцем. Ними можуть бути його діти, також усиновлені або народжені вже після смерті такого спадкодавця. Також в дану категорію включаються і один з подружжя та батьки померлого.
До другого ступеня належать сестри і брати померлого, які є рідними, дід і баба та онуки.
Слід також визначити, що ставка у п’ять відсотків ПДФО буде встановлюватися до тих спадкоємців, які не належать до перших двох ступенів.
А ставка у вісімнадцять відсотків буде призначатися тим особам, які отримують спадщину у вигляді будь-якого об’єкту самої спадщини, але за умови що померла особа-спадкодавець був нерезидентом.
Крім того, така сама ставка встановлюється і до будь-якого майна спадкодавця, який був резидентом, за умови що спадкоємець також є нерезидентом.
У такому разі податок за даною ставкою у вісімнадцять відсотків буде потрібно виплатити навіть не зважаючи на ступінь спорідненості з померлим.
Важливим нюансом є також розуміння питань декларування спадщини.
Відповідно до чинного податкового законодавства, ті особи, які отримали майно в спадщину та оплатили податок за ставкою п’ять або вісімнадцять відсотків, зобов’язані подати звіти про це у вигляді податкової декларації, в якій визначається майновий стан і стан доходів особи.
Натомість ті особи, які належать до першого або другого ступеню споріднення і мають оподаткування уль відсотків, мають право не подавати таку майнову декларацію з даної підстави.
Крім того, спадкоємці також повинні сплачувати і військовий збір, який має фіксовану ставку – півтора відсотки. Таке зобов’язання стосується всіх осіб, які отримують спадок окрім тих спадкоємців, для яких визначена ставка податку нуль відсотків.
Таким чином можна зробити юридичний висновок про те, що у разі вступу до спадщини слід пам’ятати і про податкові зобов’язання з боку спадкоємців, ставки податку яких залежать від різних факторів та обставин.
