Детальніше
Дата публікації: 21.02.2024
Навчаюсь на третьому курсі Державного університету економіки і технологій. Спеціалізуюсь на договірному, господарському та корпоративнмоу праві, зокрема, надаю консультації та пишу фахові статті.
Цивільне законодавство передбачає випадки, за яких правовий зв’язок між основними сторонами забов’язання втрачається, тобто втрачаються права та обов’язки. Умовно всі види підстав для припинення забов’язань можна поділити на дві групи: ті, що залежать від волі сторін, та ті, що виникають незалежно від їх волі. Припинення може супроводжуватися укладенням відповідних правочинів (цесія, мирова угода, передача відступного та ін.), або ж у бездоговірній формі (ліквідація юридичної особи, неможливість виконання, поєднання кредитора та боржника в одній особі та ін.).
Припинення забов’язань за волею сторін:
Виконання. Беззаперечно, що основою підставою, яка виникає у більшості забов’язань, є їх виконання, тобто вчинення боржником тих дій, які він забов’язаний був вчинити відповідно до укладеного договору. Якщо принципи належного та реального виконання дотримані боржником, він врахував обставини часу, місця, способу виконання, то мова буде йти про припинення забов’язання саме за цією підставою. В більшості випадків, виконання забов’язання покладається саме на боржника, що робить неможливим переведення боргу на іншу особу. Якщо ж боржником не було дотримано описані вище обставини, то вважатиметься, що забов’язання було виконано неналежним чином, і у кредитора виникатиме можливість відмовитися від прийняття виконаного.
Відступлення права вимоги. Дану підставу ще називають цесією, що є одним із способів заміни кредитора. Між цедентом (первинним кредитором) та цесіонарієм ( новим кредитором) укладається договір за яким цедент відступає своє право вимоги цесіонарію за певну плату. Згода боржника на реалізацію цесії не потрібна, але важливо повідомити його про це. Варто зазначити, що заміна кредитора є недопустимою у забов’язаннях із відшкодування шкоди завданої каліцтвом або ж іншим ушкодженням здоров’я, тобто коли забов’язання безпосередньо пов’язане з особою кредитора.
Зарахування. Дана підстава припинення забов’язань проявляє свою дієвість, якщо вони рівнозначні за сумою. Зарахування може задовольнити інтереси обох сторін, так як звільняє їх від необхідності вимагати виконання вимог в судовому порядку. Разом з цим, варто звернути увагу на умови зарахування, а саме: зарахування є можливим тільки за однорідних вимог, забов’язання повинні біти зустрічними, хоча б одна із сторін повинна проявити відповідну волю до припинення зарахуванням, зарахування не заборонено законодавством.
Новація. Новацією є домовленість між кредитором та боржником про заміну первісного забов’язання іншим. Угода повинна передбачати новий предмет та спосіб виконання забов’язання. Важливим ознаками новаціє є й те, що вона є підставою для переривання строку позовної давності.
Відступне. Дана підстава припинення забов’язання передбачає отримання кредитором замість предмета забов’язання відступного у вигляді грошової суми, або ж певного майна. Основою відступного є угода, яка укладається між сторонами забов’язання в якій варто передбачати розмір відступного, порядок його надання та ін. Дану угоду сторони можуть укласти на бідь-якій стадії існування забов’язання.
Прощення боргу. Кредитор може звільнити боржника від обов’язку виконувати забов’язань, якщо це не порушуватиме права третіх осіб. В результаті прощення між сторонами укладається відповідний договір.
Припинення забов’язань незалежно від волі сторін:
Поєднання кредитора та боржника в одній особі. У разі поєднання із основних сторін забов’язання утворюється одна, що відповідно нівелює необхідність подальшого існування забов’язання. Зазвичай поєднання в одній особі декількох сторін має місце при реорганізації юридичних осіб (злиття, приєднання) а бо ж у разі процесу спадкування. Можна стверджувати про те. що з наявності такої підстави відбуватиметься так зване правонаступництво адже обсяг прав та обов’язків, які належать одній стороні переходить до іншої.
Неможливість виконання. В даному випадку мова йтиме про настання таких обставин, що виключатимуть можливість виконання боржником свого забов’язання. Такі обставини можуть мати як фактичну так і суто юридичну природу. Фактичні обставини пов’язані із непереборною силою (повені, землетруси). Щодо юридичних, то боржникові можуть завадити у виконанні забов’зяання перешкоди у вигляді вимог закону або ж норм моралі. В будь-якому разі наявність волі боржника при цьому виключається.
Смерть фізичної особи. Існують певні види забов’язань, які безпосередньо пов’язані з особою кредитора чи боржника. Смерть однієї із сторін таких забов’язань призводить до їх припинення. Наприклад, заповідальні відкази, договори доручення, поруки та ін.
Ліквідація юридичної особи. Ліквідацією вважається один із різновидів припинення діяльності юридичної особи. Характерною ознакою ліквідації є відсутність правонаступництва. Разом з цим законодавством чітко врегульована процедура ліквідації при які, створюється ліквідаційна комісія, що в порядку черговості задовольнятиме вимоги кредиторів.
Допомога юриста в припиненні забов’язань:
Вкрай важливим є належне договірне забезпечення процедури припинення де це є необхідним, а тому сторонам можуть знадобитися послуги юриста. Юрист врахує всі особливості ситуації, вимоги законодавства побажання сторін. Консультація юриста також може знадобитись і при невиконанні своїх забов’язань боржником , адже для цього може бут необхідним звернення до суду.
