Дата публікації: 05.03.2024
Навчаюсь на третьому курсі Державного університету економіки і технологій. Спеціалізуюсь на договірному, господарському та корпоративнмоу праві, зокрема, надаю консультації та пишу фахові статті.
Шахрайство – це різновид кримінальних правопорушень проти власності, жертвою якого може стати кожен. Сучасні технології, безконтрольне поширення інформації додають інструментів для незаконного заволодіння майном або ж правом на нього, а тому важливо знати всі особливості даного правопорушення та міру відповідальності за його вчинення. Характерною особливістю шахрайства є те, що воно вчиняється шляхом обману, або ж зловживання довірою. Під обманом варто розуміти повідомлення неправдивих відомостей, або ж замовчування тієї інформації, яку має знати особа з метою заволодіння її майном, або ж отримання права на нього. Дещо інакшим за своєю правовою суттю є термін «зловживання довірою» адже передбачає він використання довірливих відносин (службових, родинних, цивільних та ін.) з власником майна, або ж особою якій таке майно було довірене або ж під охороною якої воно перебуває.
Шахрайство: склад правопорушення
Спершу варто визначитися з безпосереднім обєктом, тобто тими суспільними відносинами на які посягає дане кримінальне правопорушення. Безпосереднім обєктмт виступатиме власність, тобто правомочності володіння, користування та розпорядження майном. Щодо обєктивної сторони, то дане правопорушення має матеріальний склад, тобто вкрай важливим є настання суспільно небезпечних наслідків (заволодіння шахраєм майном потерпілої особи), і саме з моменту їх настання воно буде вважатись закінченім. Саме ж діяння виражатиметься у формі активних дій із заволодіння чужим майном, або ж придбання права на таке майно, використовуючи описані вище способи вчинення обману чи зловживання довірою. Для того, щоб наявним був склад правопорушення, повинен бути й причинно наслідковий зв’язок між діянням та наслідками. Ще однією особливістю даного правопорушення є те, що потерпіла особа, піддаючись обману або ж зловживанню довірою вважатиме, що передача майна є цілком правомірною, тобто ззовні є таким, що не викликає сумнівів щодо законності. Тому досить часто можна зустріти випадки, коли сам потерпілий надає згоду на передачу майна чи права на нього шархаю. Щодо суб’єктивної сторони, то суспільно небезпечне діяння вчиняється з прямими умислом, який супроводжує корисливий мотив. Суб’єкт шахрайства є загальним, тобто це фізична осудна особа, яка досягла 16 років.
Відповідальність та кваліфікуючі ознаки:
Якщо вчинене шахрайство не містить кваліфікуючих ознак, тобто кваліфікується за ч. 1 ст. 190 ККУ, то відповідальність передбачатиметься у вигляді штрафу 2- 3 тис. нмдг, або громадськими роботами (200 – 240 год), або виправними роботами строком до 2 років, або ж обмеженням волі строком до 3 років. Коли мова йде про повторність шахрайства, або вчинення його групою осіб за попередньою змовою чи у випадку, коли шахрайські дії завдали значної шкоди (збитки розміром 100 – 250 нмдг) , то це є кваліфікуючим складом і відповідальність за такі дії передбачена ч. 2 ст. 190 ККУ, а саме: штраф 3-4 тис нмдг, або виправні роботи (1 – 2 роки), або обмеження волі (строк до 5 років), чи позбавлення волі строком до 3 років. Вчинення шахрайства, яке завдало значну шкоду під час воєнного чи надзвичайного стану каратиметься штрафом 4-8 тис. нмдг, або ж позбавленням волі строком 3-5 років. Якщо кримінальне правопорушення було вчинено з використанням електронно-обчислювальної техніки, то для правопорушника передбачається відповідальність у вигляді позбавлення волі (строк 3-8 років). Особливо великі розміри шахрайства , тобто сума, що перевищує в 600 та більше разів нмдг, або ж вчинення його організованою групою передбачатиме відповідальність у вигляді позбавлення волі (5-12 років) з конфіскацією майна.
Інтернет-шахрайство та інструменти захисту від нього:
Із переліку вищезазначений кваліфікуючих ознак можна виділити вчинення шахрайства з використанням електронно-обчислювальної техніки, тобто так зване інтернет-шахрайство, жертвами якого стають все більше й більше громадян. Найбільш поширеними способами незаконного заволодіння майном є фішинг, тобто отримання паролів, логінів та інших даних і подальше використання їх у шахрайських цілях. Створюються з цією ж метою і несправжні інтернет-магазини, які реалізують неіснуючу продукцію, або ж продукцію неналежної якості, але при цьому отримуючи від клієнтів передоплати як в повному, так і частковому розмірі. Не менш поширеним є шахрайство в сфері інтернет-банкінгу шляхом отримання даних банківських карток. Якщо ж інтернет-користувачі дотримуватимуться достатньо простих правил, то це убезпечить їх від вищеописаних форм шахрайства. Достатньо не поширювати своїх персональних даних на тих сайтах, що є сумнівними, не вказувати на таких сайтах СW-код від картки, не проводити ніяких оплат у зв’язку із отриманням сумнівних листів, а також не вносити передоплати на неперевірених інтернет-магазинах.
Адвокат у кримінальних справах з шахрайства:
Кримінальний адвокат – це незамінний учасник процесу. Що супроводжуватиме свого клієнта на всіх його стадіях. Починаючи з досудового розслідування, закінчуючи винесенням судом рішення, адвокат по кримінальних справах надаватиме комплексний захист прав та інтересів, аналізуватиме матеріали, докази, складатиме процесуальні документи. Кримінальна справа – це достатньо складний процес, що потребує спеціальних навичок та знань, саме адвокат здатен забезпечити цим свого клієнта.
