Дата публікації: 15.03.2024
Навчаюсь на третьому курсі Державного університету економіки і технологій. Спеціалізуюсь на договірному, господарському та корпоративнмоу праві, зокрема, надаю консультації та пишу фахові статті.
Прокат певних речей став звичним елементом сучасних цивільних відносин. Разом з цим, простота даного різновиду найму все ж ускладнюється деякими правовими особливостями, наприклад, при виникненні спорів, між учасниками даних правовідносин. Спершу варто зазначити, що прокат врегульовується сторонами шляхом укладення відповідного договору за яким одна сторона (наймодавець), передає, або ж забов’язується передати рухому річ у володіння чи користування іншій стороні, тобто наймачеві за певну плату та на певний строк (ст. 787 ЦКУ). Договору прокату властиві наступні ознаки: відплатність (наймодавець повинен отримати плату за володіння чи користування рухомою річчю), двосторонність, тобто виникнення певного обсягу прав та обов’язків в обох сторін, а також консенсуальнійсть або реальність. Цивільне законодавство відносить договір прокату до договорів приєднання, а це означає що наймач може тільки приєднатися (погодитися) з тими умовами, які встановлює наймодавець. Характерною ознакою є також публічність, що відповідно до ст. 633 ЦКУ означає, що наймодавець повинен надати відповідні послуги кожному, хто до нього звернеться на однакових умовах.
Особливості договору прокату:
Виходячи із вищенаведеного визначення договору прокату, можна дійти до висновку про те, що сторонами його є наймодавець та наймач. Наймодавцем може бути як фізична, так і юридична особа, але виходячи з того, що надання послуги прокату є підприємницькою діяльність, то однією із найважливіших ознак наймодавця в цьому випадку є те, що він повинен бути суб’єктом підприємницької діяльності. В свою чергу до другої сторони, тобто наймача, такі вимоги не стосуються. Важливою особливістю договору прокату є його предмет, а саме рухома, неспоживча, індивідуально визначена річ, тобто така, що використовується для задоволення побутових, невиробничих потреб. Вкрай важливо при укладенні договору звертати увагу на його істотні умови, а саме: предмет, плата, яку вноситиме наймач, а також строк дії договору. Важливо щоб умови , які складають зміст договору, не погіршували становище наймача в порівнянні з тим, яке встановлено типовими умовами, інакше такі умови будуть визнані нікчемними. Щодо такої істотної умови як плата, то вона визначається за тарифами наймодавця. Плата може вноситись як періодично, так і у формі одноразового платежу. Варто зазначити й те, що у випадку якщо строк прокату є меншим за 30 днів, то наймач повинен внести плату повністю за весь час користування річчю. Якщо ж строк, що встановлений договором є більш тривалим, то оплата наймачем має вноситись щомісяця (при видачі речі – за перший місяць, а в подальшому не пізніше 7 днів після закінчення терміну платежу). Наймач не має можливості укладення договору піднайму, а також не наділяється переважним правом на придбання речі у випадку її продажу наймодавцем. Разом з цим, у випадку виникнення потреби у поточному чи капітальному ремонті речі, яка є предметом прокату, то такий ремонт забов’язаний здійснити наймодавець в тому випадку, якщо він не зможе довести, що пошкодження речі сталися з вини наймача. Наймач в свою чергу наділяється правом відмови від договору з одночасним поверненням предмета прокату.
Допомога юриста при порушенні умов договору:
Якщо ж сторона договору зіштовхнулася із невиконанням договірних забов’язань з боку свого контрагента, то послуги юриста є вкрай бажаними. Юрист проведе правовий аналіз ситуації, проконсультує клієнта щодо способів захисту порушених прав. Реалізація досудових способів врегулювання конфлікту також буде складною за відсутності юриста, не кажучи вже про судовий порядок. Отже, юридичний супровід при виникненні спорів – це те, що допоможе стороні договірного забов’язання відновити свої права, отримати належну компенсацію.
