Дата публікації: 29.03.2024
Сімейний кодекс України встановлює обов’язок для матері та батька утримувати своїх дітей до досягнення ними 18 років.
Вказаний обов’язок батьки мають виконувати незважаючи на те, чи вони проживають однією сім’єю з батьком (матір’ю) дитини, чи ні.
Якщо один зі батьків ухиляється від виконання обов’язку по утриманню дитини, чинним законодавством встановлено відповідний порядок стягнення аліментів в примусовому порядку. Крім того, стягнути аліменти на дитину без розлучення також є можливим згідно чинного законодавства.
Так, той з батьків, з ким проживає малолітня чи неповнолітня дитина, має право стягнути аліменти на дитину шляхом подачі до суду:
- позовної заяви про стягнення аліментів;
- заяви про видачу судового наказу про стягнення аліментів.
Якщо той з батьків, з ким дитина проживає, має намір звернутися до суду з заявою про видачу судового наказу про стягнення аліментів, то в даному випадку рішення суду, а саме судовий наказ, буде отримати простіше, та швидше, але згідно чинного законодавства, судовий наказ може бути виданий лише за конкретними вимогами, а саме стягнення аліментів, а саме:
- на одну дитину – у розмірі однієї чверті, на двох дітей – у розмірі однієї третини, на трьох і більше дітей – у розмірі половини заробітку (доходу) платника аліментів;
- про стягнення аліментів на дитину у твердій грошовій сумі в розмірі половини прожиткового мінімуму для дитини певного віку.
При цьому обидві ці вимоги не мають бути пов’язані із спором про батьківство та залученням до справи інших осіб.
У разі звернення до суду із позовною заявою про стягнення аліментів, судовий процес буде дещо довшим, але тут позивач матиме змогу заявляти інші вимоги, і не обмежуватися розміром аліментів на дитину, як це встановлено для видачі судових наказів.
За рішенням суду розмір аліментів на дитину (дітей) може бути присуджено сплачувати як частину заробітної плати, та інших доходів платника аліментів, а також шляхом встановлення конкретної суми, яку необхідно сплачувати щомісяця. При цьому статтею 182 Сімейного кодексу України встановлено мінімальний розмір аліментів на дитину. Так, мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж половина прожиткового мінімуму для дитини певного віку, а мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину - один розмір прожиткового мінімуму для дитини певного віку, проте він може бути присуджений судом у тому разі, якщо платник аліментів має відповідний заробіток. Відповідно до Закону України «Про державний бюджет на 2024 рік», прожитковий мінімум для дитини до 6-ти років складає 2563 гривні, для дитини від 6 до 18 років - 3196 гривень. Виходячи з цього, можна зробити висновок про мінімальний розмір аліментів на дитину у 2024 році.
Проте, це не означає, що платник, у разі наявності у нього доходу буде сплачувати саме вказаний вище розмір аліментів. Так, розмір аліментів, який має сплачувати платник, якому присуджено сплачувати аліменти як частину від його доходу, визначається виходячи з фактичного заробітку, який платник аліментів одержує. При цьому, якщо аліменти сплачуються, наприклад, на трьох дітей, мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим ніж половина відсотків прожиткового мінімуму для дитини певного віку, незалежно від заробітку платника аліментів. Якщо заробітку платника аліментів не вистачає, то суму несплачених аліментів має бути нарахована як заборгованість, та підлягає стягненню.
Чинним законодавством також передбачено випадки, коди платник аліментів не має офіційного доходу. У даному випадку відповідно до ч. 2 ст. 195 Сімейного кодексу України заборгованість зі сплати аліментів визначається виходячи із середньої заробітної плати працівника для даної місцевості.
Позовна заява про стягнення аліментів на утримання дитини відповідно може подаватися до суду за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання або знаходження відповідача, або позивача (за вибором).
Припинення стягнення аліментів на утримання дитини можливе лише після досягнення дитиною 18-ти років, якщо на момент повноліття відсутня заборгованість зі сплати аліментів, а також за бажанням самого стягувача аліментів.
Окрім того, на сьогоднішній день чинним законодавством, що регулює діяльність виконавчої служби щодо примусового виконання судових рішень, передбачено досить багато важелів впливу на боржника, який не сплачує, або в неповному обсязі сплачує аліменти на утримання своїх дітей. Так, у разі наявності заборгованості державним виконавцем до боржника можуть бути застосовані такі заходи як: обмеження його у керуванні транспортними засобами (при цьому, у відповідні реєстри вносяться відомості про заборону конкретній особі керувати транспортними засобами); обмеження боржника у виїзді за межі України; накладенні арештів на його відкриті рахунки у банках; опис та арешт належного їм майна.
Дуже багато можливостей мають державні виконавці у питаннях недобросовісних платників аліментів, тому необхідно намагатися через відповідного фахівця у галузі права підтримувати контакт з державним виконавцем, який здійснює примусове виконання рішення про стягнення аліментів задля отримання позитивного результату.
