Детальніше
Дата публікації: 04.04.2024
Навчаюсь на третьому курсі Державного університету економіки і технологій. Спеціалізуюсь на договірному, господарському та корпоративнмоу праві, зокрема, надаю консультації та пишу фахові статті.
Терміни "повторність", "сукупність" і "рецидив злочину" використовуються в кримінальному праві для опису поновлення злочинної діяльності особою, яка раніше вже скоювала злочини. Ось їхні визначення:
Повторність злочину: Це випадок, коли особа, яка вже була засуджена за скоєння злочину, вчиняє новий злочин. Повторність може бути розглянута як агравація обставин при вирішенні питання про карання для такої особи.
Сукупність злочинів: Сукупність відноситься до ситуації, коли особа вчиняє кілька злочинів у певному періоді часу за жодне з яких її не було засуджено. У кримінальному судочинстві сукупність злочинів може впливати на визначення загального терміну покарання для цієї особи.
Рецидив злочину: Рецидив означає повторне вчинення умисного злочину певною особою після відбуття покарання за попередні умисні злочини.
Правові особливості повторності кримінальних правопорушень:
Повторність кримінальних правопорушень має свої важливі правові особливості, які можуть впливати на кваліфікацію, карання та процедури правосуддя. Повторне вчинення певного правопорушення може призвести до більш суворих кваліфікацій і покарань. Наприклад, у багатьох країнах за законом можуть передбачатися посилені відповідальність і суворіші покарання для осіб, які вже мають записи про схожі правопорушення. Закони можуть передбачати обмеження та підвищення міри покарання для осіб, які вчиняють кримінальні правопорушення знову. Суд може накладати додаткові умови для осіб, які мають записи про повторні правопорушення, такі як обов'язкові програми реабілітації, моніторинг або заборона контакту зі співучасниками. Законодавством також визначаються і основні ознаки повторності, а саме: вчинення двох та більше правопорушень, які передбачаються тією ж самою статтею або ж частиною однією статті Кримінального кодексу; якщо за те правопорушення, яке раніше вчинила особа її було звільнено від відповідальності або ж була знята, погашена судимість за це правопорушення або ж особою відбуто покарання - повторність виключається (ст. 32 ККУ), правопорушення, які складають повторність можуть вчинятись в різний час, тобто їх можуть відділяти досить значні проміжки часу.
Основні аспекти сукупності кримінальних правопорушень:
Сукупність кримінальних правопорушень може охоплювати різні види злочинів і включати в себе широкий спектр правопорушень, які вчиняються в певній області або визначеному періоді часу. Деякі сукупності кримінальних правопорушень можуть використовувати специфічні механізми вчинення, такі як використання підроблених документів, технологічні засоби або соціальні інженерні методи. Сукупність кримінальних правопорушень може бути систематичною, що означає, що вони вчиняються з певною регулярністю або планом. Кваліфікуються правопорушення вчинені у сукупності окремо за відповідною статтею або ж її частиною. Щодо основних ознак сукупності, то до них можна віднести наступні: сукупність може включати в себе різноманітні кримінальні діяння, але вони можуть мати спільний характер або бути подібними за методами вчинення, правопорушення, що складають сукупність повинні бути передбачені різними статтями чи різними частинами однієї статті ККУ, а також те, що за жодне із вчинених правопорушень особа не повинна бути засуджена.
Особливості рецидиву кримінальних правопорушень:
В Україні кваліфікація рецидиву кримінальних правопорушень регулюється Кримінальним кодексом України та іншими законодавчими актами. Рецидив може впливати на міру покарання, передбачену для нового кримінального правопорушення. Зазвичай для рецидивістів передбачаються більш суворі покарання. Рецидив може бути визнаний як загальний (для будь-яких кримінальних правопорушень) або спеціальний (для певних видів злочинів, таких як наркотичні, корупційні тощо). Законодавство може передбачати спеціальні обмеження або додатковий нагляд для осіб, які визнані рецидивістами. Для визнання рецидиву, зазвичай встановлюються певні часові рамки, наприклад, вчинення нового злочину протягом певного терміну після відбуття покарання за попередні судимості. Основними правовими ознаками рецидиву кримінальних правопорушень є: форма вини тих правопорушень, що складають дану множинність має бути умисною; нове правопорушення має бути вчинене до погашення чи зняття судимості за вчинення попереднього правопорушення.
Адвокат по кримінальних справах при множинності кримінальних правопорушень:
Кримінальний адвокат під час процесу відіграє виключну роль як активний учасник, який наділений відповідними повноваженнями. Адвокат у кримінальних справах збиратиме виправдовувальні докази, братиме участь у слідчих діях, подаватиме клопотання, скарги та готуватиме інші процесуальні документи, реалізовуватиме стратегію захисту. Отже, кримінальна справа - це достатньо складний процес, який потребує постійного, комплексного правового супроводу.
