Детальніше
Дата публікації: 09.04.2024
В Україні основні види спадкування визначаються Цивільним кодексом України. Ось основні види спадкування:
- За законом (успадкування за законом): Це спадкування, яке відбувається відповідно до правил, встановлених законом, коли померлий не залишив заповіту або коли залишений заповіт визнаний недійсним. У такому випадку спадкування здійснюється відповідно до послідовності, що передбачена законом, починаючи з першочергових спадкоємців (діти, батьки) і переходячи до другочергових та інших спадкоємців. Чинним законодавством України встановлено черги успадкування за законом.
Першочергові спадкоємці: Діти спадкоємця (у тому числі діти, удочерені спадкоємцем, та діти, прийняті ним на виховання), інший з подружжя, батьки. Якщо діти померли раніше або відмовилися від спадку, їхніми спадкоємцями стають їхні діти (внуки спадкоємця) або батьки спадкоємця.
Другочергові спадкоємці: рідні брати, сестри, баба та дід.
Якщо немає першочергових спадкоємців або вони відмовилися від спадку, майно спадкоємця переходить до другочергових спадкоємців.
Так скільки черг успадкування за законом ? Взагалі, відповідно до Цивільного кодексу України існує п’ять черг спадкування за законом. До третьої-п’ятої черги належать: рідні дядько та тітка, особи, які проживали зі спадкодавцем однією сім’ю сім’єю не менше ніж 5 років, що доведено встановленому законом порядку, інші родичі до шостого ступеня споріднення.
Як бачимо, дані черги встановлюють правила успадкування за законом, а точніше черговість наслідування згідно із законом.
Якщо немає жодних спадкоємців згідно з вищезазначеними категоріями, спадщина може перейти до держави або територіальної громади.
Важливо відзначити, що в ряді випадків закон передбачає обов'язкову частку спадкування для певних категорій спадкоємців (наприклад, діти, непрацездатні батьки мають право на обов'язкову частку спадкування, навіть якщо їх батьки залишили заповіт).
- За заповітом (успадкування за заповітом): Це спадкування, яке відбувається згідно з волевиявленням померлого, вираженим у заповіті. Заповіт може визначати спадкоємців, а також право розпоряджатися майном у відповідності до бажань померлого.
Заповіт - це документ, у якому особа визначає своїм волевиявленням особу чи осіб, які мають спадкувати його майно після смерті.
Заповіт дає спадкоємцю можливість виражати свої бажання щодо розподілу свого майна після смерті. Це означає, що померлий може визначити спадкоємців, розподіл майна, а також надати інші вказівки, які повинні бути виконані після його смерті.
Успадкування майна за заповітом має певні особливості.
Так, заповіт має бути викладений у письмовій формі, посвідчений та зареєстрований у встьановленому законом порядку.
Спадкування за заповітом може бути обмеженим законом. Закон може встановлювати обмеження щодо того, яка частина майна може бути залишена за заповітом. Наприклад, закон може обмежувати можливість залишати у заповіті певну частину майна, забезпечуючи залишення певного мінімального обсягу майна для спадкоємців за законом. В даному випадку йдеться про те, що закон може передбачати обов'язкову частку спадкування для певних категорій спадкоємців, зазвичай для неповнолітніх та непрацедатних дітей, а також для непрацездатних батьків померлого. Це означає, що навіть у разі заповіту, який віддає все майно іншим особам, дані категорії спадкоємців мають право на отримання своєї обов'язкової частки спадку.
Якщо заповіт визнається недійсним з будь-яких причин (наприклад, через порушення вимог щодо його складання), спадкове майно буде розподілене між спадкоємцями згідно з законом.
Також, заповіт може бути змінений або анульований. Особа, яка складає заповіт, може змінити або анулювати його у будь-який момент, доки вона є при свідомості. Зміни до заповіту повинні бути засвідчені належним чином.
- За законом і за заповітом (комбіноване спадкування): У деяких випадках спадкоємець може залишити заповіт, що не охоплює усе його майно. В таких випадках спадкування відбувається поєднанням обох способів спадкування: частина майна успадковується за заповітом, а частина - за законом.
Таким чином, можна зробити висновок, що в Україні успадкування здійснюється за заповітом та за законом.
Важливо зазначити, що спадкоємці мають право відмовитися від спадкування як за законом, так і за заповітом. Відмова від спадкування має бути здійснена в письмовій формі перед нотаріусом. У разі відмови від спадкування спадкоємець вже не має права на спадкування, при цьому майно переходить до інших спадкоємців або до держави відповідно до законодавства.
У всіх випадках спадкоємцям необхідно буде звернутися до нотаріуса та пройти процедуру спадкування, яка включає оформлення спадкування та подальшу реєстрацію права власності на спадкове майно.
