Дата публікації: 16.04.2024
Режим окремого проживання подружжя це ситуація, коли подружжя проживає окремо одне від одного, не мешкаючи разом, проте при цьому перебуваючи у шлюбі. Це може бути обумовлено неможливістю чи небажанням чоловіка та дружини проживати разом.
Які ж причини можуть викликати необхідність встановлення режиму окремого проживання подружжя ? Такими причинами, наприклад можуть бути: робота в іншому місті або країні, особисті амбіції або незгоди, що виникають у відносинах, намагання одного з подружжя спробувати зберегти шлюбні відносини, не вдаючись до розлучення, неможливість розірвання шлюбу в даний момент відповідно до норм закону (вагітність дружини, чи недосягнення спільною дитиною 1 року), та інше.
Причини встановлення режиму окремого проживання можуть варіюватися залежно від конкретної ситуації та потреб сторін, та можуть бути поділені на такі групи:
- Фізичне розділення без розриву шлюбних зв'язків: Деякі пари можуть бажати жити окремо з різних причин, таких як непогодженість, несумісність ритмів життя, релігійні або культурні переконання, особистість тощо. Встановлення режиму окремого проживання дозволяє їм розрішити ці різниці без розриву шлюбу.
- Збереження фінансової або правової стабільності: Деякі пари можуть вирішити жити окремо з фінансових або правових причин, таких як захист бізнесу або майна від ризику розлучення, спадщина, податкові аспекти тощо. Вони можуть бачити встановлення режиму окремого проживання як спосіб зберегти свої індивідуальні фінансові або правові інтереси.
- Збереження родинних відносин: Іноді пара може вирішити жити окремо, але залишити шлюбні зв'язки недоторканими з метою збереження стабільності для дітей або інших родинних відносин. Вони можуть вважати, що це краще для всіх сторін, ніж повний розрив.
- Час для самостійного розвитку: Деякі пари можуть вирішити жити окремо, щоб мати більше простору для особистого розвитку і самостійності. Це може включати в себе розробку кар'єри, освіту, хобі або інші інтереси, які можуть бути важливими для них як індивідуумів.
Отже, причина встановлення режиму окремого проживання може бути різноманітною і визначається конкретними потребами та обставинами кожної пари.
Після встановлення окремого проживання деякі подружжя живуть окремо, але підтримують стабільні стосунки, відвідуючи одне одного регулярно. Інші можуть вирішити окремо проживати і цілковито розірвати стосунки. Іноді це може тимчасовий характер. Важливо, щоб обидва партнери були згодні з таким режимом і знали, як керувати своїми відносинами у таких умовах.
Варто зазначити, що розірвання шлюбу та встановлення режиму окремого проживання - це два різних юридичних процеси, які можуть мати місце в контексті подружнього життя, але вони мають різні наслідки та правовий статус. Так, розірвання шлюбу має місце тоді, коли збереження сімейних відносин є неможливим.
Режим окремого проживання - це альтернативний варіант для пар, які бажають фізично розділити своє життя, але залишити шлюбні правові зв'язки недоторканими. Це може бути корисним для пар, які бажають жити окремо, але не хочуть або не можуть розірвати шлюб з різних причин, таких як релігійні переконання або фінансові аспекти. Під час встановлення режиму окремого проживання, пара може жити роздільно, але їх шлюбні права і обов'язки залишаються незмінними, включаючи спадщину, підтримку, майно і так далі. Тобто, підставою для встановлення режиму окремого проживання є неможливість чи небажання дружини і (або) чоловіка проживати спільно, проте коли шлюб розірвати вони не готові, та бажають використати будь-які передбачені законом засоби задля збереження сім’ї.
Режим окремого проживання подружжя може бути встановлено судом. Тому даний процес пердбачає подачу до суду заяви про встановлення факту окремого проживання подружжя (у разі якщо і чоловік і дружина згодні на це, в даному вмпадку матиме місце встановлення факту окремого проживання подружжя), або позовної заяви, якщо один із подружжя не згоден з цим. Проте, у разі подачі позову він має бути обгрунтованим, так як суд повинен буде встановити фактичні взаємини сторін і переконатися в доцільності встановлення режиму проживання подружжя окремо один від одного для того, щоб узаконений спосіб окремого проживання не був формальним засобом вирішення спірних майнових питань.
Режим окремого проживання подружжя припиняється у випадку розірвання шлюбу подружжям, або за рішенням суду за заявою одного зі подружжя у випадку, коли обставини, якими було зумовлено встановлення режиму окремого проживання, відпали.
Встановлення режиму окремого проживання подружжя судом має певні правові наслідки, а саме:
- якщо за цей період чоловік чи дружина придбали майно, то воно не буде мати статус спільного майна подружжя;
- якщо дружина більше ніж через 10 місяців після встановлення судом режиму окремого проживання народить дитину, то не буде вважатися, що батьком даної дитини є чоловік.
Також, варто зазначити, що встановлення судом порядку проживання подружжя окремо не впливає на права та обов’язки подружжя, що існували до цього, а також на положення, що встановлені шлюбним договором.
Загалом, важливо відкрито обговорювати всі аспекти цієї ситуації з вашим подружжям і забезпечити взаємне розуміння та підтримку. Якщо є сумніви або питання, розгляньте можливість звернутися до психолога або сімейного консультанта для допомоги в розробці стратегій для успішного встановлення режиму окремого проживання.
