Детальніше
Дата публікації: 16.04.2024
ПРАВОВИЙ ВИСНОВОК
НАДБАВКА ЗА ВЧЕНЕ ЗВАННЯ «СТАРШИЙ ДОСЛІДНИК»
Юридичний аналіз ситуації, що розглядатиметься: «Чи є обов’язок у вищому навчальному закладі (далі -ВНЗ) встановлювати надбавку за вчене звання «старший дослідник», якщо займана посада не пов’язана із таким званням».
Надбавка за вчене звання "старший дослідник" може варіюватися в залежності від внутрішньої політики ВНЗ, де працює дослідник. Зазвичай ця надбавка виплачується як додаткове винагородження за високий рівень досягнень в дослідницькій роботі та визнання вченими своїх заслуг. Сума може бути фіксованою або встановлюватися у відсотковому співвідношенні до базового окладу дослідника. Точна інформація про надбавку зазвичай вказується у трудовому контракті або у внутрішніх правилах конкретного ВНЗ.
Насамперед потрібно визначити, чи врегульоване питання локальними нормативними актами ВНЗ (колективним договором, положенням про оплату труда, встановлення надбавок, тощо).
Якщо ні, слід керуватись нормативно-правовими актами України, а саме у відповідності до абз. 3 підп. «в» підп. 3 п. 4 Наказу МОН від 26.09.2005 №557 «Про впорядкування умов оплати праці та затвердження схем тарифних розрядів працівників навчальних закладів, установ освіти та наукових установ» (далі – Наказ МОН №557) установити доплати працівникам
в) за вчене звання:
професора - у граничному розмірі 33 відсотки посадового окладу (ставки заробітної плати);
доцента, старшого наукового співробітника, старшого дослідника - у граничному розмірі 25 відсотків посадового окладу (ставки заробітної плати).
Зазначена доплата встановлюється працівникам, якщо їхня діяльність за профілем збігається з наявним ученим званням. За наявності у зазначених працівників двох або більше вчених звань доплата встановлюється за одним (вищим) званням;
Відповідність ученого звання та наукового ступеня профілю діяльності працівника на займаній посаді визначається керівником навчального закладу.
Про виплату доплати за звання старшого дослідника зазначено у ч. 2 ст. 59 Закону України «Про вищу освіту», а саме:
2. Науково-педагогічним, науковим і педагогічним працівникам закладів вищої освіти встановлюються доплати за науковий ступінь доктора філософії та доктора наук у розмірах відповідно 15 та 25 відсотків посадового окладу, а також за вчене звання доцента і старшого дослідника - 25 відсотків посадового окладу, професора - 33 відсотки посадового окладу. Заклад вищої освіти може встановити більший розмір доплат за рахунок власних надходжень.
Правовий висновок, за яким вбачається, що питання врегульоване:
- Законом «Про вищу освіту», який встановлює обов’язкову доплату за вчене звання (не залежно від відповідності займаної посади)
- Наказом МОН №557, за яким умовою призначення надбавки є необхідність визначити, чи збігається діяльність за посадою із наявним ученим званням.
Як вбачається із Наказу МОН №557, керівник вищого навчального закладу (ректор) може, наказом, визначити, що учене звання та науковий ступень профілю діяльності працівника на займаній посаді збігається та призначити таку доплату. Або, якщо не збігається, не призначати надбавку, визначивши, що не збігається займана посада із науковим званням.
Є роз'яснення Управління соціально-економічного захисту Профспілки працівників освіти і науки України (далі - Профспілка) від 15.11.2018 з питання «Який порядок встановлення доплат за науковий ступінь, вчене звання, надбавки за вислугу років доцентові за викладацьку роботу з погодинного розрахунку та за роботу за сумісництвом проректора та доцента?» (далі - Роз’яснення).
Резюме Роз'яснення звучить так: «Науково-педагогічний працівник, який має науковий ступінь кандидата у відповідній галузі наук, або вчене звання, пройшов конкурсний відбір та обраний на посаду доцента кафедри, то доплата за науковий ступінь та вчене звання має провадитись йому незалежно від теми дисертації, спеціальності та галузі наук, за якими його присуджено, як особі, діяльність якої за профілем збігається з науковим ступенем та вченим званням.»
За аналогією висновку Роз'яснення можна зробити висновок юриста, що Профспілка рекомендує встановлювати надбавку не зважаючи на зв'язок займаної посади із науковим ступенем, за яким має бути встановлена надбавка.
З цього приводу є різна судова практика, за якою:
- Потрібно довести, що займана посада пов’язана із науковим ступенем, за яким встановлена (чи не встановлена надбавка)
- Слід керуватись не підзаконним нормативним документом, а Законом, яким не пов’язує встановлення надбавки із необхідністю обіймати саме ту посаду, яка пов’язана із науковим ступенем.
Прикладом підходу про пріоритетність закону є рішення Другого апеляційного адміністративного суду від 12.04.2023 по справі № 520/6367/22 (питання не ідентичне, але принцип однаковий) https://reyestr.court.gov.ua/Review/110183964. Як зазначено і ньому, «до спірних правовідносин за участю позивача, як до науково-педагогічного працівника вищого навчального закладу зі специфічними умовами навчання, мають застосовуватися приписи Закону України "Про вищу освіту", якими, зокрема ч. 2 ст. 59, установлено доплати за науковий ступінь (кандидат наук) не менше 15 відсотків посадового окладу та за вчене звання (доцент) не менше 25 відсотків посадового окладу. Довід апеляційної скарги, що спеціальним законодавством, яким є Постанова № 704 та Порядок № 260, передбачено встановлення граничних розмірів доплат, які підлягають нарахуванню та виплаті військовослужбовцям, колегія суддів не приймає, оскільки по відношенню до науково-педагогічних працівників, які проходять службу в вищих військових навчальних закладах зі специфічними умовами навчання саме Закон України "Про вищу освіту" є спеціальним та має застосовуватися при конкуренції правових норм. Колегія суддів зазначає, що правила визначення доплати за науковий ступінь, установлені пп. 2 п. 6 Постанови Кабінету Міністрів України "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" № 704 від 30.08.2017, поширюються на всіх військовослужбовців, які мають такі наукові ступені та вчені звання, у той же час для тих військовослужбовців, які проходять службу у вищих військових навчальних закладах, така доплата має встановлюватися з урахуванням мінімальних гарантій, що передбачені ст. 59 Закону № 1556-VII. Крім того, установлення науково-педагогічним працівникам у залежності від виду навчального закладу різних розмірів наукових доплат за науковий ступінь розглядається судом як дискримінаційне ставлення до окремої категорії осіб, які маючи відповідні наукові ступені та звання та працюючи в закладах освіти зі специфічними умовами навчання, сфера діяльності яких урегульована Законом № 1556-VII, отримують доплати в менших розмірах, ніж працівники освіти, які працюють у вищих навчальних закладах освіти.»
У разі судового спору, може призначатись експертиза, за якою буде визначатись відповідність посади науковому ступеню. Наприклад, можна порівняти посадові обов’язки проректора та старшого дослідника (чи пов’язані вони між собою та чи перетинаються та від цього буде залежати підстави встановлення надбавки).
Аналіз ситуації юристом дає підстави вважати, що питання є неоднозначним та може викликати наявність спору, як за ініціативою працівника (у разі невстановлення надбавки), так і самого навчального закладу (у разі накладення санкцій перевіряючими органами за «нецільове використання бюджетних коштів».)
Юридичний висновок: виходячи з пріоритетності закону України «Про вищу освіту» над Наказом МОН №557, що зокрема визначено Листом Мінюсту України від 30.01.2009 №Н-35267-18, надбавка призначається за наявності вченого звання, достатньо тільки його наявності.
