Зміни у наданні та використанні відпусток: закон набрав чинності

BASE (Базова) 55.66

Реклама

Остапуля Андрій Андрійович

Юрист

Україна / Київ

Складання рапорту

Юридичний супровід в звільненні військовослужбовця

Отримання виплати за загиблого військовослужбовця

Одноразова грошова допомога при пораненні

Оскарження рішення ВЛК до ЦВЛК

Отримання інформації про проходження військової служби

Детальніше

Час прочитання: 10 хвилин Кількість переглядів: 104

Рейтинг:

0

Дата публікації: 20.04.2024

активний та цілеспрямований військовий юрист зі стажем понад 4 роки

Зміни у наданні та використанні відпусток: закон набрав чинності

Звертаємо вашу увагу, що 24 грудня 2023 року набув чинності Закон України від 22 листопада 2023 року № 3494-ІХ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо впорядкування надання та використання відпусток, а також інших питань» (далі — Закон № 3494).

Законом передбачено внесення змін та доповнень до таких законодавчих актів:

• Кодекс законів про працю України (далі – КЗпП);
• Закон України від 15 листопада 1996 року № 504/96-ВР «Про відпустки» (далі – Закон № 504);
• Закон України від 15 березня 2022 року № 2136-IX «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану»;
• Закон України від 09 липня 2003 року № 1058-ІV «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»;
• Закон України від 15 вересня 1999 року № 1045-XIV «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності»;
• Закон України від 10 грудня 2015 року № 889-VIII «Про державну службу»;
• Закон України від 05 вересня 2017 року № 2145-VIII «Про освіту»;
• Закон України від 06 червня 2019 року № 2745 VIII «Про фахову передвищу освіту».

Читайте також: Особливості надання відпусток особам з інвалідністю

Основні зміни, передбачені Законом № 3494

1. Перенесення вихідних та робочих днів, крім випадків, встановлених КЗпП, відтепер визначається трудовим та/або колективним договором. У разі відсутності відповідного положення у трудовому та/або колективному договорі перенесення вихідних та робочих днів здійснюється за наказом (розпорядженням) роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації (профспілковим представником), а в разі відсутності первинної профспілкової організації — з вільно обраними та уповноваженими представниками (представником) працівників.
2. Тривалість щорічних додаткових відпусток, умови та порядок їх надання встановлюються нормативно-правовими актами України, а також трудовим та/або колективним договором.
3. Тривалість, порядок, умови надання та оплати відпустки для підготовки та участі в спортивних змаганнях відтепер визначаються трудовим та/або колективним договором.
4. Відпустка при народженні дитини відтепер надається не пізніше трьох місяців з дня народження дитини. При цьому, якщо така відпустка надається батьку дитини, який не перебуває у зареєстрованому шлюбі з матір’ю дитини, за умови що вони спільно проживають, пов’язані спільним побутом, мають взаємні права та обов’язки, то це повинно підтверджуватися заявою матері дитини та свідоцтвом про народження дитини, в якому зазначена відповідна інформація про батька дитини. Також ця відпустка може надаватися бабі або діду чи іншому повнолітньому родичу дитини, які фактично здійснюють догляд за дитиною, мати (батько) якої є одинокою матір’ю (одиноким батьком) також на підставі заяви одинокої матері (одинокого батька) дитини.
5. Працівникам, призваним на строкову військову службу, військову службу за призовом осіб офіцерського складу, військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період або прийнятим на військову службу за контрактом, за їхнім бажанням та на підставі заяви відтепер може виплачуватися грошова компенсація за всі не використані ними дні щорічної відпустки, а також додаткової відпустки працівникам, які мають дітей або повнолітню дитину з інвалідністю з дитинства підгрупи А I групи. Відповідна заява подається не пізніше останнього дня місяця, в якому працівник був увільнений від роботи у зв’язку з призовом на військову службу».
6. За сімейними обставинами та з інших причин працівнику може надаватися відпустка без збереження заробітної плати на термін, обумовлений угодою між працівником та роботодавцем, але відтепер не більше 30 календарних днів на рік.
   На час загрози поширення епідемії, пандемії, необхідності самоізоляції працівника у випадках, встановлених законодавством, та/або у разі виникнення загрози збройної агресії проти України, надзвичайної ситуації техногенного, природного чи іншого характеру працівнику може надаватися відпустка без збереження заробітної плати без обмеження зазначеного вище строку. Тривалість такої відпустки визначається угодою сторін.
   Час перебування у цих відпустках відтепер не зараховується до стажу роботи, що дає право на щорічну основну відпустку, передбаченого пунктом 4 частини першої статті 9 Закону № 504.
7. На час профспілкового навчання працівникам, обраним до складу виборних профспілкових органів підприємства, установи, організації, надається додаткова відпустка тривалістю до 6 календарних днів відтепер з компенсацією середньої заробітної плати за рахунок профспілкової організації, за рішенням якої працівник направлений на профспілкове навчання.
8. Працівники, які приступили до роботи після звільнення з військової служби у зв’язку із закінченням особливого періоду або оголошенням демобілізації, відтепер мають право на відпустку без збереження заробітної плати тривалістю до 60 календарних днів, що має надаватися їм в обов’язковому порядку. При цьому період перебування у такій відпустці включається до страхового стажу працівника.
9. У разі проходження військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період, або військової служби за призовом осіб із числа резервістів в особливий період педагогічними та науково-педагогічними працівниками середній заробіток за ними 

У період дії воєнного стану надання працівнику щорічної основної відпустки за рішенням роботодавця може бути обмежено тривалістю 24 календарні дні за поточний робочий рік. Якщо тривалість щорічної основної відпустки працівника становить більше 24 календарних днів, надання не використаних у період дії воєнного стану днів такої відпустки переноситься на період після припинення або скасування воєнного стану. Відтепер за рішенням роботодавця невикористані дні такої відпустки можуть надаватися без збереження заробітної плати (окрім керівних працівників закладів освіти, педагогічних, науково-педагогічних та наукових працівників).

1. У період дії воєнного стану надання працівнику будь-якого виду відпустки (крім відпустки у зв’язку з вагітністю та пологами, відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та відпустки у зв’язку з усиновленням дитини) понад щорічну основну відпустку, за рішенням роботодавця може здійснюватися без збереження заробітної плати. Надання невикористаних днів такої відпустки переноситься на період після припинення або скасування воєнного стану. За рішенням роботодавця невикористані дні такої відпустки можуть надаватися без збереження заробітної плати (окрім керівних працівників закладів освіти, педагогічних, науково-педагогічних та наукових працівників).
2. У період дії воєнного стану роботодавець може відмовити працівнику у наданні будь-якого виду відпусток (крім відпустки у зв’язку вагітністю та пологами та відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку), якщо такий працівник залучений до виконання робіт на об’єктах критичної інфраструктури, в саме робіт з виробництва товарів оборонного призначення або до виконання мобілізаційного завдання (замовлення).