Дата публікації: 23.03.2023
Юрист, закінчила Національний університет «Одеська юридична академія» з відзнакою. З 2017 року спеціалізуюсь на юридично-освітніх та загальноправових питаннях. Є досвід в нормотворчості локальних актів місцевої влади. Є автором юридичних статей, наукових публікацій та статей в освітньому середовищі. Ментор юридичної клініки «Veritas”. Власник юридичного блогу «Educational_law_ua» в інстаграм
Питання щодо правових аспектів у сфері спадкового права є досить поширеними та актуальними. Так на сьогодні дуже багато питань виникає через відновлення строків прийняття спадщини.
Правові нюанси щодо питань спадкового права регулюється нормами книги шостої Цивільного кодексу України (далі – ЦКУ).
Спадком слід вважати цінності нематеріального і матеріального характеру померлої особи, яка виявила особисте бажання щодо їх передачі, у разі смерті останньої, іншим особам. Але це не означає, що спадкоємці зобов’язані приймати такий спадок.
- Відповідно до чинного законодавства, спадкоємець приймає спадщину виключно за своєю волею.. Він може її прийняти або не прийняти.
- Проте, щоб прийняти спадщину існують терміни – шестимісячний термін з моменту, коли спадщина відкривається. Часом, коли відкривається така спадщина вважається смерть спадкодавця (або її оголошення). Тому прийняття спадщини можливо протягом шестимісячного терміну, який розпочинається після смерті спадкодавця.
- Але разом із тим слід зауважити, що існують випадки, коли спадкоємець за певних обставин може пропустити такий строк. Чи втрачено право на спадщину безповоротно? Чи існує в Україні якась процедура? Слід розібратися детальніше в даному питанні.
- Відповідно до норм статті 1272 ЦКУ, у разі неподання заяви нотаріусу або уповноваженій посадовій особі щодо прийняття спадщини спадкоємцем протягом шести місяців, вважається що він її не прийняв.
Але існують правила, які можуть повернути спадкоємцю таке право:
- спадкоємець може подати заяву щодо прийняття спадщини після спливу шестимісячного терміну за умови, що на це надали письмову згоду інші спадкоємці.
- якщо такий спадкоємець звернеться до суду та зможе пред’явити поважну причину неподання заяви про відкриття спадщини. У такому разі суд зможе встановити додатковий строк для відкриття спадщини. У такому разі спадкоємець знову зможе подати заяву на її відкриття.
Які ж можуть бути поважні причини пропуску таких строків?
Аналізуючи судову практику в Україні, можна зробити висновки про те, що судом встановлювалися, зокрема, такі причини, як:
- події непереборної сили;
- тривала серйозна хвороба спадкоємця, через яку неможливо було прийняти спадщину;
- перебування у місцях позбавлення волі;
- досить значна територіальна відстань спадкоємця і спадкового майна, що унеможливлювало здійснити заходи щодо прийняття спадщини;
- тимчасова непрацездатність;
- знаходження спадкоємця за територією України;
- незнання спадкоємця щодо його спадку;
- служба в воєнних формуваннях;
- хвороба психологічного стану – депресії тощо.
Даний перелік підстав не є вичерпним. Але тут слід звертати увагу на прецеденти судової практики. Так, одним з них слід вважати те, що суд дійшов висновку про те, що відсутність коштів на проїзд до місця відкриття спадщини у спадкоємця визначено як поважну причину.
Разом із тим слід зауважити, що таке право на встановлення додаткового строку відкриття спадщини можна отримати лише один раз. Це підтверджено Постановою Пленуму Верховного Суду України № 7 від 30.05.2008 року. Таким рішення було встановлено, що не може один й той самий спадкоємець отримати ще один додатковий строк для відкриття спадщини за рішенням суду. Тобто таке право на відновлення строку та звернення до суду можна здійснити лише один раз.
