

Детальніше
Постійно прагну розвиватися і набувати нові знання, мій досвід та додаткова освіта це підтверджують.
Україна має свою систему правил і законів, що регулюють спадкування та спадщину. Спадщина в Україні визначається Цивільним кодексом України та іншими відповідними законами.
Згідно з українським законодавством, спадщина включає в себе майно, права та обов'язки, які переходять від померлої особи (спадкодавця) до спадкоємців. Це може бути будь-яке майно, яке належало спадкодавцю на момент його смерті, включаючи рухоме та нерухоме майно, грошові кошти, цінні папери, автомобілі, будинки, земельні ділянки, а також інші матеріальні та нематеріальні активи.
Спадкування в Україні може відбуватися за заповітом або за законом (у випадку відсутності заповіту). Закони також визначають порядок розподілу спадщини між спадкоємцями, спадкоємців за заповітом та за законом, а також інші аспекти, пов'язані із спадкоємством, такі як спадкові права, спадкові частки, спадкові долі, спадкові позови тощо.
Для прийняття спадщини спадкоємець має право подати заяву про прийняття спадщини нотаріусу або, у випадку сільських населених пунктів, уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування. Ця заява є необхідною для процедури прийняття спадщини та вона має бути подана відповідно до вимог законодавства. Нотаріус або уповноважена посадова особа відповідного органу місцевого самоврядування надають спадкоємцю консультації та вказують процедуру подання заяви.
Українське законодавство передбачає строк прийняття спадщини, який зазвичай становить шість місяців з моменту відкриття спадщини. Цей строк відлічується з дня смерті спадкоємця.
Згідно з Цивільним кодексом України, якщо спадкоємець протягом цього строку не подає заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її. Таким чином, якщо протягом шести місяців спадкоємець не звернувся із заявою про спадщину, він втрачає право на спадщину, якщо інше не передбачено законом або визначено судовим рішенням. Тому, спадкоємці повинні слідкувати та не пропустити строки.
Звісно, є випадки, коли можуть бути обставини, що перешкоджають прийняттю спадщини у встановлений строк. У таких випадках спадкоємець може звернутися до суду з проханням відновлення строку прийняття спадщини. Однак, рішення про продовження строку прийняття спадщини зазвичай приймається на підставі вагомих обставин і з позитивним судовим рішенням.
Поважна причина може включати, наприклад, важку хворобу, відсутність можливості отримати інформацію про спадкоємця або інші обставини, які перешкоджають поданню заяви вчасно.
Суд розглядає такі позови на індивідуальній основі і приймає рішення з урахуванням конкретних обставин справи. Якщо суд вважає, що спадкоємець мав поважні причини для пропуску строку, він може надати йому додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини.
Під час війни чи інших надзвичайних обставин процеси прийняття спадщини можуть бути ускладнені через загрозу безпеки та нерозбірливість у веденні документації. Однак, навіть в умовах воєнного конфлікту, право на спадщину існує, і процес прийняття спадщини може бути здійснений. У таких надзвичайних обставинах можуть бути введені особливі процедури або заходи для захисту прав спадкоємців.
Так, за умов дії воєнного стану в Україні та протягом двох років після його припинення або скасування, якщо смерть фізичної особи зареєстрована пізніше, ніж через один місяць з дня смерті або дня, з якого її оголошено померлою, строки, встановлені для прийняття спадщини, обчислюються з дня державної реєстрації смерті особи. При цьому часом відкриття спадщини вважається день смерті спадкодавця або день, з якого спадкодавця оголошено померлим, незалежно від часу державної реєстрації смерті.
Це правило передбачає особливі умови обчислення строків у випадку, коли реєстрація смерті затягується через надзвичайні обставини, зокрема, через воєнний стан. Воно спрямоване на забезпечення захисту прав спадкоємців у складних умовах воєнного конфлікту та його наслідків.