Дата публікації: 22.04.2024
Правовий аналіз ситуації
«ВИЗНАННЯ В УКРАЇНІ ІНОЗЕМНИХ ДОКУМЕНТІВ ПРО ВИЩУ ОСВІТУ»
Юридичний аналіз ситуації, а також аналіз ситуації адвокатом - відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Визнання в Україні іноземних документів про вищу освіту здійснюється відповідно до Конвенції про визнання кваліфікації з вищої освіти в Європейському регіоні, ратифікованої Законом України Про ратифікацію Конвенції про визнання кваліфікацій з вищої освіти в Європейському регіоні №1273-XIV від 03.12.1999 (далі - Конвенція) та міжнародних угод про взаємне визнання та еквівалентність документів про освіту і вчені звання.
За змістом статті 5 Розділу 6 Конвенції передбачено, що кожна сторона може зумовити визнання кваліфікації з вищої освіти, присуджених іноземними закладами освіти, які функціонують на її території, конкретними вимогами національного законодавства або окремими угодами, укладеними зі стороною, якій належать такі заклади.
Суспільні відносини, що виникають у процесі реалізації конституційного права людини на освіту, прав та обов`язків фізичних і юридичних осіб, які беруть участь у реалізації цього права, а також визначає компетенцію державних органів та органів місцевого самоврядування у сфері освіти регулюються Законом України від 05.09.2017 № 2145-VIII «Про освіту» (далі - Закон № 2145-VIII).
Частиною третьою статті 82 Закону №2145-VIII установлено, що центральний орган виконавчої влади у сфері освіти і науки проводить роботу, пов`язану із встановленням еквівалентності атестатів і дипломів міжнародним визнанням навчальних курсів, кваліфікацій, вчених звань і наукових ступенів, крім випадків, передбачених спеціальними законами.
Відповідно до пункту 17 частини першої статті 13 Закону України «Про вищу освіту» центральний орган виконавчої влади у сфері освіти і науки затверджує за погодженням із Національним агентством із забезпечення якості вищої освіти порядок визнання здобутих в іноземних закладах вищої освіти ступенів вищої освіти та наукових ступенів і проводить процедуру їх визнання, крім випадків, передбачених цим Законом.
Для визнання освітніх документів, виданих закладами освіти Російської Федерації, до 24.03.2022 застосовувалась Угода між Кабінетом Міністрів України і Урядом Російської Федерації про взаємне визнання та еквівалентність документів про освіту і вчені звання від 26.05.2000 (далі - Угода).Однак, 24.03.2024 вона втратила чинність.
Процедура визнання в Україні здобутих в іноземних вищих навчальних закладах ступенів вищої освіти визначена Порядком визнання здобутих в іноземних закладах вищої освіти ступенів вищої освіти, затвердженим наказом МОН від 05.05.2015 №504 (далі – Порядок №504).
Відповідно до підпункту 2 пункту 1 розділу ІІ Порядку №504 процедура визнання в Україні Документів здійснюється такими компетентними органами МОН - з метою працевлаштування та/або продовження навчання власника Документа на території України. Рішенням МОН підтверджується право власника Документа на продовження навчання та/або працевлаштування в Україні, про що видається Свідоцтво.
Пунктом 2 розділу V Порядку № 504 визначено, що процедура визнання Документа, окрім випадків, зазначених у пункті 3 цього розділу, складається з: 1) перевірки автентичності Документа та додатка до нього; 2) підтвердження статусу освітньої установи та/або Програми, за результатами якої виданий Документ; 3) оцінки кваліфікації або періоду навчання, зазначеної(го) в Документі, та встановлення еквівалентності освітньому або освітньо-професійному ступеню в Україні, академічних та/або професійних прав.
Отже, визнання документа про вищу освіту, здобуту за кордоном, можливе у разі відповідності такого документу вимогам Порядку № 504.
За приписами пункту 4 розділу V Порядку №504, перевірка автентичності здійснюється одним із таких способів:
1) перевірка наявності штампа Apostille , якщо у країні походження Документа він підтверджує автентичність документа, та перевірка реквізитів апостиля у відповідному реєстрі у разі наявності;
2) перевірка у реєстрі документів про освіту, якщо такий реєстр запроваджено країною походження Документа або освітньою установою, що його видала;
3) направлення запиту щодо додаткових відомостей про автентичність видачі поданих документів до відповідних офіційних органів та/або освітніх установ інших держав.
Якщо в країні походження Документа офіційно затверджений стандарт оформлення документів про освіту, здійснюється аналіз на відповідність такому стандарту поданого Документа.
Відповідно до положень розділу VI Порядку №504 ступені вищої освіти, присуджені освітніми установами, мають визнаватися компетентними органами, якщо немає суттєвої різниці між іноземною кваліфікацією, визнання якої запитує Заявник, та відповідною кваліфікацією в Україні, за винятком випадків, зазначених у пункті 2 цього розділу.
Компетентний орган на підставі висновку приймає одне з таких рішень, яке оформлюється в установленому законодавством порядку: про визнання Документа, на підставі якого Заявнику видається Свідоцтво; про відмову у визнанні поданого Документа, про що Заявнику направляється відповідне повідомлення із зазначенням підстав прийняття такого рішення.
Відповідно до пункту 2 розділу VI Порядку № 504 рішення про відмову у визнанні поданого Документа приймається у разі, якщо: 1) документи видані освітніми установами, які не є офіційно визнаними в системі освіти держави, в якій вони функціонують; 2) документи видані філіями освітніх установ, якщо такі філії не є офіційно визнаними в системі освіти держави, на території якої вони провадять освітню діяльність цієї філії, якщо це передбачено законодавством іноземної країни; 3) документи не містять інформації про здобуття їх власником ступеня вищої освіти, фахову спеціалізацію або професійну перепідготовку, а також про періоди навчання, за якими йому надаються академічні та/або професійні права (продовження навчання та/або працевлаштування за фахом); 4) документи неправомірно видані освітньою установою іншої держави; 5) документи не є автентичними; 6) документи видані за результатами навчання за період, що становить менше ніж один академічний рік навчання; 7) документи видані за результатами навчання, під час якого загальна набрана кількість навчальних кредитів становить менше ніж 30 кредитів Європейської кредитної транспортно-накопичувальної системи (ЄКТС) (або їх еквіваленту кількість академічних годин); 8) документи не відповідають офіційно затвердженому стандарту оформлення документів про освіту, якщо такий стандарт прийнятий у державі, в якій функціонує освітня установа; 9) документи видані в результаті навчання за Програмою, яка не може бути співвіднесена з жодним ступенем вищої освіти, фаховою спеціалізацію, напрямом підготовки (спеціальності, кваліфікації) системи освіти України; 10) документи не визнаються в державі, якій належить освітня установа; 11) документи не містять повної інформації щодо змісту навчальної програми, що унеможливлює встановлення еквівалентності присвоєних за цими документами ступеню вищої освіти, фахової спеціалізації або професійної перепідготовки у системі освіти України; 12) встановлено, що документ про освіту одержаний на підставі неавтентичного документа про попередню освіту; 13) встановлено, що документ про освіту одержаний на підставі документа про попередню освіту, який не надавав його власнику відповідних академічних прав (якщо інше не передбачено законодавством країни походження документа про освіту).
Дипломи та інші освітні документи, видані на тимчасово окупованих територіях Донецької і Луганської областей та АР Крим, не визнаються та не мають юридичної сили ні в Україні, ні в інших країнах світу. Це зазначено в офіційному роз’ясненні Міністерства освіти та науки України (далі – МОН) від 09.10.2018.
При цьому, Законом України (далі - ЗУ) «Про внесення змін до деяких законів України щодо визнання результатів навчання осіб, які проживали на тимчасово окупованій території України» 21.11.2023 № 3482-IX (набрав чинність 24.03.2024) було внесені зміни до деяких законодавчих актів, зокрема в ЗУ «Про освіту».
Статтею 40-1 ЗУ «Про освіту» визначено «Особи, які проживали на тимчасово окупованій території України, мають право на визнання результатів навчання, здобутих на такій території, в уповноважених установах, крім випадків, визначених законом: на рівнях професійної (професійно-технічної) освіти, фахової передвищої освіти, вищої освіти - у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України».
Правовий висновок: станом на 22.04.2024 такого порядку не має.
Працівники відділу по роботі з вищою освітою МОН, в усній розмові, сказали, що станом на квітень 2022 дипломи ТОТ підтвердити не можна та вони не визнаються.
Аналіз ситуації юристом дає підстави чекати затвердження виконавчим органом виконавчої влади відповідного порядку, який включатиме механізм визнання результатів навчання.
