
Детальніше
Юрист, закінчила Національний університет «Одеська юридична академія» з відзнакою. З 2017 року спеціалізуюсь на юридично-освітніх та загальноправових питаннях. Є досвід в нормотворчості локальних актів місцевої влади. Є автором юридичних статей, наукових публікацій та статей в освітньому середовищі. Ментор юридичної клініки «Veritas”. Власник юридичного блогу «Educational_law_ua» в інстаграм
Після початку повномасштабної агресії РФ проти України, значна кількість установ та підприємств (особливо державної чи комунальної власності) через військові дії вимушені були ввести простій на робочих місцях. Такі працівники під час простою не мають працювати, але також можуть залучатися до корисних громадських робіт на добровільних засадах.
На сьогодні в Україні існує спеціальне трудове законодавство, яке регулює питання щодо надання відпусток працівникам.
Відповідно до Кодексу Законів про працю України, оплата простою має становити не менше дві третини від посадового окладу працівника.
На практиці можна визначити випадки, коли працівника відправили на простій ще з двадцять четвертого лютого 2022 року і дотепер. Пройшло вже більше року і на сьогодні стали виникати питання щодо можливості брати щорічну відпустку під час простою. Юристи та адвокати стали отримувати численні запити на консультації. Чи можливо це з точки зору вітчизняного законодавства, розберемо детальніше та зробимо правовий аналіз ситуації.
- Передусім варто здійснити аналіз документів та ознайомитися із поняттям простою, яке міститься в Кодексі Законів про працю України. Так, під простоєм слід розуміти розуміти відсутність процесу роботи (її зупинення) у зв’язку із тим, що на місці роботи виникли певні умови (технічні, організаційні, обставини непереборної сили, або військові події тощо), через які неможливо виконувати певну роботу.
- Слід зауважити, що згідно трудового законодавства у разі, якщо працівник фактично не виконував трудові обов’язки – тобто не працював, такий час роботи все одно зараховується в загальний трудовий стаж, за умови, що за працівником зберігалося місце роботи і він отримував заробітну плату – повну або часткову.
- Законодавством встановлено, що у разі простою, який введено не з вини працівника, і який отримує заробітну плату в розмірі дві третини від посадового окладу, має право на щорічну чи додаткову відпустку, адже такий час враховується до трудового стажу працівника і трудові відносини не перериваються. А за умови звільнення, також такий робітник зможе отримати дні компенсації.
- Такої ж думки і дотримується Національне агентство України з питань праці. Так, на їх думку працівникам у разі оголошення простою, в тому числі і державним службовцям, правильно буде надавати всі види відпусток, на які має право працівник.
Але тут варто сказати, що такі дні простою виключаються з розрахункового періоду.
Під розрахунковим періодом слід розуміти певний термін, протягом якого на підприємстві, виробництві чи установі, відбуваються всі потрібні фінансово-розрахункові дії і операції.
В Порядку обчислення середньої заробітної плати №100 від 8 лютого 1995 року встановлено, що за умови, якщо за працівником не зберігся заробіток, або зберігся частково, під час простою, відповідні дні не включаються до розрахункового періоду при розрахунках відпусток – щорічної чи додаткової.
Також варто зауважити, що деякі спеціалісти з трудового законодавства наголошують, що не дивлячись на умови простою, норми надання відпускного періоду є незмінним і протягом воєнного стану, і слід дотримуватися графіків відпусток.