Дата публікації: 23.04.2024
юрист, 23-річний досвід роботи у сфері примусового виконання.
Виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусового виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню
На сьогоднішній день на виконанні в органах державної виконавчої служби перебуває значна кількість виконавчих документів, у зв’язку з чим державним виконавцями доволі часто допускаються порушення прав учасників виконавчого провадження. Доволі часто виникають ситуації, щоб вийти на зв’язок з державним виконавцями буває вкрай тяжко, а відтак і захистити чи відновити своє порушене право буває дуже важко.
Для відновлення та захисту прав учасників виконавчого провадження та осіб чиї права були порушені в ході виконання виконавчого провадження, статтею 74 ЗУ «Про виконавче провадження» передбачено загальний порядок оскарження таких діянь.
При виконання виконавчих документів, що видані на підставі судових рішень, дії чи бездіяльність державних виконавців, посадових осіб органів державної виконавчої служби, а також і приватних виконавців, можуть бути оскаржені до суду, що видав виконавчий документ.
При виконанні рішень інших органів (посадових осіб), у тому числі постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, постанов приватного виконавця про стягнення основної винагороди, витрат виконавчого провадження та штрафів, рішення, дії чи бездіяльність виконавця, посадових осіб органів державної виконавчої служби та приватних виконавців, можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами оскаржуються до відповідного адміністративного суду, у порядку встановленому Кодексом адміністративного судочинства України.
Порядок судового оскарження рішення, діянь (дій або бездіяльності) виконавця визначено статями 383 – 389 Цивільного процесуального кодексу (ЦПК) України, ст. 1212 Господарського процесуального кодексу (ГПК) України та ст. 181 Кодексу адміністративного судочинства (КАС) України.
Окрім судового оскарження, дій або бездіяльність виконавців можуть бути оскаржені до начальника відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець.
Рішення, дії та бездіяльність начальника відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, можуть бути оскаржені до керівника органу державної виконавчої служби вищого рівня. Рішення, дії або бездіяльність державного виконавця також можуть бути оскаржені стягувачем та іншими учасниками виконавчого провадження (крім боржника)
Начальник відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, при здійсненні контролю за рішеннями, діями державного виконавця під час виконання рішень має право у разі, якщо вони суперечать вимогам закону, своєю постановою скасувати постанову або інший процесуальний документ (або їх частину), винесені у виконавчому провадженні державним виконавцем, зобов’язати державного виконавця провести виконавчі дії в порядку, встановленому Законодавством, а відтак відновити порушене право.
Боржник за виконавчим провадження, має право скаржитись виключно у судовому порядку. Однак звертаю увагу, що при отриманні кваліфікованих юридичні послуги адвоката та складення правовий аналіз ситуації, можливо захисти свою право навіть не розпочинаю судовий процес. Такі послуги юриста можливо отримати також і онлайн, що зекономить час та кошти.
