Дата публікації: 29.04.2024
юрист, 23-річний досвід роботи у сфері примусового виконання.
На початку 2017 року в Україні з’явився інститут приватних виконавців, та відповідно примусове виконання рішень на сьогоднішній день, покладається не лише на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених Законом України «Про виконавче провадження» випадках на приватних виконавців.
Правовий статус та організація діяльності приватних виконавців встановлена Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".
Державні та приватні виконавці здійснюють примусове виконання рішень, передбачені статтею 3 Закону України «Про виконавче провадження, але приватні виконавці можуть здійснювати виконання рішень не по всім категоріям справ.
Категорії справ, що заборонено виконувати приватним виконавцям:
1) рішень, за якими боржником є держава, державні органи, Національний банк України, органи місцевого самоврядування, їх посадові особи, державні та комунальні підприємства, установи, організації, юридичні особи, частка держави у статутному капіталі яких перевищує 25 відсотків, та/або які фінансуються виключно за кошти державного або місцевого бюджету;
2) рішень про виселення та вселення фізичних осіб;
3) рішень, за якими боржником є юридична особа, примусова реалізація майна якої заборонена відповідно до закону;
4) рішень, за якими стягувачами є держава, державні органи (крім рішень Національного банку України);
5) рішень адміністративних судів та рішень Європейського суду з прав людини;
6) рішень, які передбачають вчинення дій щодо майна державної чи комунальної власності;
7) рішень про відібрання і передання дитини, встановлення побачення з нею або усунення перешкод у побаченні з дитиною;
8) рішень, за якими боржниками є діти або фізичні особи, які визнані недієздатними чи цивільна дієздатність яких обмежена;
9) рішень про конфіскацію майна;
10) рішень, за якими боржником є уповноважений суб’єкт управління або господарське товариство в оборонно-промисловому комплексі, визначені частиною першою статті 1 Закону України "Про особливості реформування підприємств оборонно-промислового комплексу державної форми власності", та рішень, які передбачають вчинення дій щодо їх майна;
11) рішень, виконання яких віднесено Законом України «Про виконавче провадження» безпосередньо до повноважень інших органів, які не є органами примусового виконання;
Також протягом першого року зайняття діяльністю, приватний виконавець не може здійснювати примусове виконання рішень за якими сума стягнення становить двадцять та більше мільйонів гривень або еквівалентну суму в іноземній валюті.
Також для виконавців, як приватних та і державних встановлено ряд підстав, при яких їм заборонено виконувати рішення, а саме:
1) боржником або стягувачем є сам виконавець, близькі йому особи (особи, які разом проживають, пов’язані спільним побутом і мають взаємні права та обов’язки з виконавцем (у тому числі особи, які разом проживають, але не перебувають у шлюбі), а також незалежно від зазначених умов - чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, рідний брат, рідна сестра, дід, баба, прадід, прабаба, внук, внучка, правнук, правнучка, зять, невістка, тесть, теща, свекор, свекруха, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, особа, яка перебуває під опікою або піклуванням виконавця), пов’язані з ним особи.
Пов’язаними особами з виконавцем є юридичні та/або фізичні особи, відносини між якими можуть впливати на умови або результати їхньої діяльності чи діяльності осіб, яких вони представляють, з урахуванням таких критеріїв:
виконавець безпосередньо та/або опосередковано (через пов’язаних осіб) володіє корпоративними правами юридичної особи, яка є стороною виконавчого провадження, чи спільно з юридичною та/або фізичною особою, яка є стороною виконавчого провадження, володіє корпоративними правами будь-якої юридичної особи;
виконавець має право та/або повноваження призначати (обирати) одноособовий виконавчий орган або колегіальний склад виконавчого органу/склад наглядової ради зазначених юридичних осіб.
2) боржником або стягувачем є особа, яка перебуває у трудових відносинах з таким виконавцем;
3) виконавець, близька йому особа або особа, яка перебуває з виконавцем у трудових відносинах, має реальний або потенційний конфлікт інтересів;
4) сума стягнення за виконавчим документом з урахуванням сум за виконавчими документами, що вже перебувають на виконанні у приватного виконавця, перевищує мінімальний розмір страхової суми за договором страхування відповідальності такого приватного виконавця.
Виконання рішень іншими органами та установами:
- рішення про стягнення коштів з державних органів, державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ, рішення про стягнення коштів за час роботи стягувача на посаді помічника-консультанта народного депутата України, у тому числі при звільненні з такої посади, виконуються органами Державної казначейської служби України;
- виконавчі документи про стягнення податкового боргу, у випадках встановлених законодавством, виконуються податковими органами.
- у випадках, передбачених законом, рішення можуть виконуватися іншими органами.
Звертаю увагу, що у відповідності до статті 7 Закону України «Про виконавче провадження», виконавчий документ про стягнення аліментів, стягував має право надіслати безпосередньо за місцем роботи боржника, у випадках встановлених Законом.
Отже, юрист чи адвокат, має змогу провести правовий аналіз ситуації та допомоги з питання пред’явлення виконавчого документу до виконання, або оформлення відповідних документів для пред’явлення за місцем роботи боржника. Судовий процес при кваліфікованій допомога юриста чи адвоката дасть змогу реалізувати своє право у повній відповідністю з діючим законодавством.
Юридичний сервіс «Консультант» надає фахові юридичні послуги, також послуги юриста чи адвоката на нашому сервісі можливо отримати онлайн.
