Дата публікації: 11.04.2023
Старший викладач кафедри кримінального та адміністративного права Одеського національного морського університету
Часто відносини між чоловіком та дружиною заходять у глухий кут, починається нерозуміння один одного та й назріває розлучення, що стає в такій ситуації питанням часу.
- Але, якщо у шлюбі була одна чи декілька дітей, постає питання і щодо них : як же бути з їх утриманням та забезпеченням нормального рівня життя? І в такому випадку починає вирішуватись питання про встановлення порядку виплати аліментів на дітей тим із батьків, хто буде перебувати на відстані, не проживати з ними, не приймати постійної та безпосередньої участі в їх вихованні та забезпечені.
- Коли виникають питання щодо встановлення аліментів, майже у кожному випадку через емоційність колишнього подружжя досягти консенсусу у цьому питання спокійним, мирним шляхом дуже тяжко, як це можна прослідкувати на практиці.
- Але, все ж таки, достатня кількість випадків, коли не тільки батько чи мати, які не будуть проживати з дитиною після розлучення, добросовісно чи проявляють ініціативу та на постійній основі самостійно сплачують аліменти для забезпечення дитини, чи мирним погоджуються на умови, які пропонуються стороною подружжя, з яким дитина буде проживати, та домовляються про це на основі договірних відносин та й добросовісно, знову ж, сплачують аліменти. В будь-якому випадку, консультація юриста адвоката з сімейних та цивільних справ буде тільки на користь, що дозволить правильно вирішить питання.
Та про все по порядку. Будемо розглядати ситуацію з позиції особи, яка буде безпосередньо проживати з дитиною, тому хоче отримувати виплату аліментів на її утримання. Все залежить від того яка ситуація складеться у Вас при вирішенні питання про встановлення сплати аліментів.
Так, національне законодавство передбачає три правових підстави для встановлення аліментів:
- Добровільна заява платника (ч. 1, ст. 187 Сімейного кодексу), яка передбачає, що один із батьків добровільно висловлює ініціативу та згоден на постійну та регулярну виплату встановленого розміру аліментів. Тут питань у Вас не виникне.
- Укладання договору між батьками про сплату аліментів. Якщо Вам вдасться самостійно досягають консенсусу про порядок та розмір сплати аліментів з їх платником, то Вам потрібно з ним буде укласти відповідний договір, де врахувати інтереси кожного та дитини особливо тощо. Такий договір укласти в письмовій формі, а також його зміст засвідчити у нотаріуса. Укладання такого договору надасть Вам більше можливих перспектив щодо уникнення спроб ухилення від сплати аліментів на забезпечення дитини. А, якщо таке буде мати місце, Ви відразу маєте право звернутися до суду та прикласти до заяви копію такого договору.
- Рішення суду. Позовне провадження є складною формою призначення аліментів.
Тож, все залежить від того як подружжя змогло домовитись чи ні. Якщо ні, то вже не про який договір мова не йде.
Якщо ж таки ні:
- Вам потрібно звернутися до місцевого суду загальної юрисдикції з позовною заявою, в якій вказати на усі обставини стосовно встановлення аліментів.
- Обов’язково Вам слід долучити до заяви усі наявні документи, які підтверджують проживання дитини разом з Вами. Судового збору жодного Ви не сплачуєте, тобто даний вид судового процесу є безкоштовним.
- При встановлені розміру аліментів суд розглядає усі обставини дитини (її стан здоров’я, матеріальне становище, особливості її утримання), обставини особи-платника аліментів (матеріальний стан загалом, наявний дохід та майно, чи утримує така особа на забезпечені інших родичів тощо).
- Фіксованим мінімальним розміром аліментів на дитину вважається 50% прожиткового мінімуму, встановленого для дитини відповідного віку (ч. 2 ст. 182 Сімейного кодексу України). Саме від цього розміру відштовхується суд при призначені аліментів. Аліменти починають нараховуватись з моменту звернення до суду, не дивлячи коли будо прийняте рішення судом. Після розгляду справи та прийняття рішення по суті справи про стягнення аліментів судове рішення передається на виконання державному виконавцю.
Ви повинні знати, що як отримувач аліментів, маєте пряме чітке беззаперечне право на забезпечення порядку примусового виконання судового рішення. При чому, на це право не впливає той факт чи забезпечує виконання судового рішення платник чи ні. Для реалізації такого права Вам потрібно:
- Отримати нарочно виконавчий лист.
- Для цього Ви звертаєтесь із заявою про видачу виконавчого листа до того суду, в якому розглядалася справа.
- Після отримання такого листа Ви маєте право або самостійно подати заяву до місць, де платник отримує відповідні грошові нарахування, доходи, з метою відрахувати у останнього відповідний розмір аліментів (ч. 4 ст. 187 Сімейного кодексу України).
- Або ж можете звернутися до державного виконавця з метою реалізації примусового виконання судового рішення про стягування відповідного розміру аліментів (ч. 1 ст. 26 Закону України «Про виконавче провадження»).
На рівні будь-якої з трьох наведених підстав встановлення виплати аліментів може виникнути заборгованість зі сплати аліментів. Чи то власне небажання, а то й злісне, проявиться не виплачувати аліменти на утримання дитини, чи то через об’єктивні обставини, але у будь-якому разі одержувач має повне право вимагати сплати аліментів за увесь час, хоч то день прострочки несплати аліментів, хоч місяць, хоч рік тощо.
Більш того передбачається притягнення платника до відповідних штрафних санкцій за несвоєчасну сплату аліментів. У такому разі, коли вже мається значне нарахування заборгованості за несплатою аліментів, одержувача, усі дані про нього, потрапляють до Єдиного реєстру боржників.
Слід звернути увагу й на те, що ЦПК передбачає зупинення розгляду справи про призначення аліментів через службу в ЗСУ, як показує практика, багато є зловживань цією обставиною з боку платників аліментів.
Тому, суд має бути вибірковим в такому процесі, не застосовувати цю норму як аксіому, а врахувати усі матеріальні обставини війсьвослужбовця і при можливості стягувати з нього сплату аліментів.
Діти є незахищеною ланкою нашого суспільства та потребують значного забезпечення, особливо під час воєнних дій.Адже останні не впливають на те, що дитина росте, що її потрібно за якісь кошти ростити та виховувати. Тому, звільнення від аліментів, хоч прямо, хоч косвено не є раціональним заходом.
Інколи бувають випадки, коли, дивлячись з позиції платника аліментів, трапляються на практиці значна кількість колізійних випадків. Наприклад, платнику аліментів взагалі блокують картку для вирахування заборгованості із надходжень до неї. Але, відбувається інколи так, що гроші надходять до картки сума знімається лиш та, що у відсотках за відповідний місяць заборгованості, а залишок остається недоступним, платнику просто у такій ситуації не має за що тоді жити. Особливо це яскраво можна прослідкувати на прикладі того, що в умовах воєнного стану серед доходів, з яких стягуються аліменти, є і кошти, отримані за бойові дії. Але ж, слід розуміти, що в умовах війни, держава не завжди спроможна забезпечити усіх воєнних необхідною амуніцією. Тому дуже часто наші солдати купують самі ті ж бронежилети, каски ітд. Тому, питання про стягнення з бойових, як кажуть, палка з двох боків: і на дитину потрібно, і для підтримки військовоспроможних солдатів потрібно. В такому разі платнику треба звернутися до державного виконавця із заявою, вказати згадані обставини, тоді державний виконавець, у свою чергу, направить свій лист про розблокування картки до відвідного банку, вказавши лиш суму, відсоток від надходжень, який повинен зніматися за аліментами та заборгованістю. Таким чином платник аліментів отримає частковий доступ до своїх коштів.
Часто бувають випадки й коли державний виконавець відмовляє у такому порядку відкриття доступу платнику до його заблокованої картки, мотивуючи це тим, що сума боргу занадто висока. Тому, законодавець врегулював питання штрафних санкцій. Так, згідно положень ч. 14 ст. 71 ЗУ «Про виконавче провадження» державний виконавець може застосувати до платника такі види штрафних санкцій:
- у розмірі 20% від суми заборгованості, якщо її сукупний розмір перевищує суму належних платежів за 1 рік;
- у розмірі 30% від суми заборгованості, якщо її сукупний розмір перевищує суму належних платежів за 2 роки;
- у розмірі 50% від суми заборгованості, якщо її сукупний розмір перевищує суму належних платежів за 3 роки.
Але у разі, якщо платник аліментів просто бажаючи того злісно ухиляється від сплати аліментів, розмір яких визначив суд своїм рішенням, то такого боржника можуть навіть притягнути до кримінальної відповідальності. Кримінальний кодекс України чітко закріплює статтю, де і передбачає відповідну міру покарання за ухилення від сплати аліментів.
Стаття 164. Ухилення від сплати аліментів на утримання дітей
1. Злісне ухилення від сплати встановлених рішенням суду коштів на утримання дітей (аліментів), а також злісне ухилення батьків від утримання неповнолітніх або непрацездатних дітей, що перебувають на їх утриманні, -
карається громадськими роботами на строк від вісімдесяти до ста двадцяти годин або арештом на строк до трьох місяців, або обмеженням волі на строк до двох років.
2. Те саме діяння, вчинене особою, раніше судимою за кримінальне правопорушення, передбачене цією статтею, -
карається громадськими роботами на строк від ста двадцяти до двохсот сорока годин або арештом на строк від трьох до шести місяців, або обмеженням волі на строк від двох до трьох років.
Для притягнення такого злісного ухильника від сплати коштів на утримання дитини Вам як одержувачу цих коштів треба звернутися із відповідною заявою до органів досудового розслідування.
- Такі справи, де фігурують питання стягнення боргу за аліментами із «злісних ухильників», мають характер приватного обвинувачення. Про чітко вказано у ст.477 Кримінального процесуального кодексу.
- Кримінальну справу у таких випадках порушують або слідчий, або прокурор. Цікавим в такому випадку є те, що порушення кримінальної справи про притягнення до кримінальної відповідальності «ухилянта аліментів» може відбутися лише за Вашою заявою як одержувача аліментів. Вам слід розуміти, що ні державний виконавець, ні слідчі органи не можуть самостійно без Вашої заяви притягнути «ухилянта аліментів» до відповідальності за ст.164 ККУ.
- Державний виконавець може забезпечити Вам належне консультування, інформаційне та документальне забезпечення реалізації права одержувача аліментів на звернення із заявою про притягнення до кримінальної відповідальності «ухилянта аліментів» та стягнення з нього суми боргу за аліментами.
Остання, наведена міра вирішення питання притягнення ухилянта до кримінальної відповідальності за несплату аліментів є жорстким, але найдієвішим методом, коли вже жоден із методів та підходів не спрацював, саме кримінальна відповідальність змусить платника аліментів виконати свої зобов’язання за сплатою заборгованості аліментів.
Порядок притягнення платника аліментів має свої особливості, та й загалом, питання стягнення аліментів на практиці досить складне, як правило. Про це питання можна багато говорити, вивчати усі наявні документи, обставини. Багато дрібних обстаин, але є значими для вирішення справи. Тим паче, що вирішення питання призначення алміентів ускланилося із введенням війсьвого стану. Добросовісних батьків, які залишають дітей з іншим батьком чи матір’ю досить мала кількість взагалі. Кримінально-процесуальна практика з подібних питань знає, частіше за все, негативні випадки, коли треба застосовувати достатньо жорсткі методи для стягнення аліментів. Тому, щоб уникнути складнощів для вирішення усіх питань, які виникають із встановленням та стягненням аліментів на дитину, краще отримати належну детальну консультацію юриста чи адвоката, які профілюються з цих питань. Або ж взагалі передати усю справу в їх правовий супровід. Такі фахівці зроблять належний правовий аналіз ситуації та аналіз усіх наявних документів з питань установлення та стягнення аліментів.
Для того щоб вирішити всі виникаючі у Вас питання необхідно звернутись за консультація адвоката або юриста, який здійснить аналіз документів, опрацює і за результатом розпише правовий аналіз ситуації
