Детальніше
Дата публікації: 08.05.2024
Правовий висновок (консультація адвоката, консультація юриста, аналіз документів, правовий аналіз ситуації, письмова консультація, юридичний висновок, правовий висновок адвоката)
"Запобігання колабораційної діяльності та виявлення її ознак в закладі вищої освіти (університеті)"
Відповідно до Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо встановлення кримінальної відповідальності за колабораційну діяльність» Кримінальний кодекс України доповнено статтею 111-1. Колабораційна діяльність.
Частина третя цієї статті передбачає, що здійснення громадянином України пропаганди у закладах освіти незалежно від типів та форм власності з метою сприяння здійсненню збройної агресії проти України, встановленню та утвердженню тимчасової окупації частини території України, уникненню відповідальності за здійснення державою-агресором збройної агресії проти України, а також дії громадян України, спрямовані на впровадження стандартів освіти держави-агресора у закладах освіти, - караються виправними роботами на строк до двох років або арештом на строк до шести місяців, або позбавленням волі на строк до трьох років з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк від десяти до п’ятнадцяти років.
Категорично неприйнятним є збереження в складі колективів закладів освіти керівних, науково-педагогічних, наукових та педагогічних працівників, які беруть або брали участь в освітньому процесі в так званих закладах освіти під орудою окупаційної влади. Навіть у тому випадку, якщо вони встигають (встигали) одночасно виконувати обов’язки по дистанційному навчанню українських студентів.
Участь в освітньому процесі в так званих закладах освіти під орудою окупаційної влади - це особисте впровадження стандартів освіти держави-агресора. Масштаб та наслідки такої поведінки будуть вивчатись суддями при визначенні тяжкості покарання, але очевидність складу злочину не викликає сумнівів.
Такий керівник, науково- педагогічний, науковий чи педагогічний працівник не може формувати у здобувачів освіти усвідомлення необхідності додержуватися Конституції та законів України, захищати суверенітет і територіальну цілісність України, виховувати у здобувачів освіти повагу до державної мови та державних символів України, національних, історичних, культурних цінностей України, дбайливе ставлення до історико-культурного надбання України та навколишнього природного середовища, що є невід’ємним професійним обов’язком, встановленим статтею 54 Закону України «Про освіту».
Керівник, науково-педагогічний, науковий чи педагогічний працівник, який заплямував себе колабораційною діяльністю, має бути негайно звільнений за пунктом третім статті 41 Кодексу законів України про працю - вчинення працівником, який виконує виховні функції, аморального проступку, несумісного з продовженням даної роботи.
Кваліфікація проступку як аморального є оціночною категорією, але вчинення кримінального злочину суперечить загальноприйнятим нормам і правилам, порушує моральні устої суспільства, моральні цінності, які склалися в суспільстві, та суперечить змісту трудової функції, дискредитуючи службово-виховні, посадові повноваження відповідного кола осіб. При звільненні працівника необхідно суворо дотримуватись норм законодавства та враховувати судову практику.
Вчинення аморального проступку, несумісного з продовженням роботи, має бути підтверджено конкретними фактами, наприклад, участю в освітньому процесі під орудою окупаційної влади і відповідне впровадження стандартів освіти держави-агресора, або з урахуванням інших складів злочину, передбачених законом, які слід зафіксувати в акті відповідного службового розслідування на підставі даних з відкритих та інших джерел інформації.
Розірвання трудового договору провадиться з додержанням вимог частини третьої статті 40 та статті 43 КЗпП.
З метою зосередження зусиль уповноважених осіб з питань запобігання та виявлення корупції в межах реалізації покладених на них основних завдань в напрямку виявлення колаборантів та фактів їх колабораційної діяльності, Національним агентством з питань запобігання корупції розроблено Методичні рекомендації щодо роботи з виявлення фактів колабораційної діяльності (додаються).
Листом МОН від 20.09.2022 №1/10975 до відома керівників закладів вищої освіти доведена вищенаведена інформація.
ОСОБИСТА ПРАВОВА ДУМКА з наведених у листі МОН пропозицій.
Відповідно до ст. 62 Конституції України особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду.
Отже, незалежно від того, чи зібраний «компромат» на працівника (листування, пости в соціальних мережах, висловлювання) та підкріплений внутрішніми документами (проведено службове розслідування, оформлений акт і т.п.) лише набрання чинності вироком суду про визнання винним у вчиненні злочину, передбаченого ст. 111 чи ст. 1111 ККУ , буде підставою для звільнення працівника за п. 7 ч. 1 ст. 36 КЗпП. А поки його вина не доведена, звільнення чи припинення виплат є неправомірним.
Дії роботодавця у випадку наявності інформації про чинення колабораційних дій:
1. Всіма можливими способами комунікації повідомити правоохоронні органи України про свої підозри чи факти, що свідчать про колабораціонізм працівника.
2. Чекати реакції та дій таких правоохоронних органів.
Статтею 46 КЗпП передбачена можливість відсторонення працівників від роботи роботодавцем у разі:
- появи на роботі в нетверезому стані, у стані наркотичного або токсичного сп’яніння;
- відмови або ухилення від обов’язкових медичних оглядів, навчання, інструктажу і перевірки знань з охорони праці та протипожежної охорони;
- в інших випадках, передбачених законодавством.
Відсторонення від посади є одним із заходів забезпечення кримінального провадження, передбачених ст. 131 КПК та за умовами ст. 154 КПК може бути здійснено щодо особи, яка підозрюється або звинувачується у вчиненні злочину.
Відсторонення від посади здійснюється на підставі рішення слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням прокурора або слідчого за погодженням з прокурором.
Однак для такого клопотання теж мають бути підстави та дотримання певного порядку.
Але, якщо така можливість буде і роботодавець отримає відповідне рішення суду — відповідну особу може бути відсторонено від посади.
Відсторонення від роботи оформлюється наказом (розпорядженням) роботодавця з викладенням підстав та строків відсторонення, з яким працівник має ознайомитись під підпис.
Також потрібно звернути увагу на те, що нормами КПК, а також нормами КЗпП не передбачено нарахування та виплату зарплати відстороненому від посади працівнику.
Між тим, за приписами ст. 94 КЗпП зарплата - це винагорода, яку роботодавець виплачує працівникові за виконану ним роботу. А за роз’ясненнями Управління Держпраці у Кіровоградській області, наприклад, відсторонення працівника від роботи означає призупинення трудових правовідносин, що полягає в тимчасовому увільненні працівника від обов’язку виконувати роботу за укладеним трудовим договором, а роботодавця від обов’язку забезпечувати працівника роботою або створювати умови для її виконання. Період відсторонення не належить до гарантій, що є підставою для збереження заробітку. А отже, є підстави вважати, що і оплаті такий період не підлягає.
Відповідно до умов ст. 82 КЗпП, ст. 9 Закону про відпустки період відсторонення працівника від роботи не враховується до стажу роботи, що дає право на щорічну відпустку.
За період відсторонення від роботи без збереження зарплати сплата страхового внеску на соціальне страхування не здійснюється, і такий період до страхового стажу не зараховується. Допомога по тимчасовій непрацездатності також не надається.
І, нарешті, трудовим законодавством чітко визначено підстави для припинення трудового договору, укладеного на невизначений строк, а також строкового трудового договору до закінчення строку його чинності. А це означає, що коли в роботодавця є підстави для звільнення відповідного працівника за нормами ст. 36, 40, 41, 431 КЗпП, відповідні трудові відносини можуть бути розірвані в цих випадках, незалежно від вирішення питання з колабораціонізмом працівника.
