Детальніше
Частина 1.За ухилення від мобілізації Кримінальний кодекс України передбачає позбавлення волі на термін від трьох до п'яти років. Втім, більшість осіб, які ухиляються від служби, укладають угоду зі слідством.
Зокрема, чимало з них визнають свою провину, виражають каяття за свій злочин та відповідно йдуть на угоду зі слідством, щоб уникнути реального покарання. Найчастіше, в результаті угоди, їм накладають іспитовий термін, який становить один рік.
Отож, яке покарання передбачене за ухилення від мобілізації та якою є реальна судова практика в Україні.
Як проходить мобілізація в Україні?
Дію загальної мобілізації в Україні продовжили щонайменше до 18 серпня 2023 року. Відтак, військовозобов'язані мають з’явитися за викликом до територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки для уточнення їхніх облікових даних.
Вручення повісток проводять через відповідні органи місцевого самоврядування та керівників підприємств. Разом з тим, повістки можуть вручати посадові особи територіальних центрів комп-лектації та соціальної підтримки за місцем проживання, роботи, а також на вулиці чи на блокпостах.
Повістка має бути вручена особисто. Якщо особа відмовляється від отримання повістки, скла-дається акт про відмову від отримання повістки із підписами уповноважених осіб та свідків та вручається військовозобов’язаному під підпис.
Повістки, які виписують в Україні в рамках мобілізації, бувають кількох видів:
- --Повістка для уточнення даних — це повістка, яку вручають для уточнення та оновлення інформації про склад сім’ї, стан здоров’я військовозобов’язаних, місце роботи тощо.
- --Повістка на проходження військово-лікарської комісії — це повістка за підписом військового комісара зобов'язує пройти медичне обстеження.
- --Повістка-призов на строкову службу — це повістка передбачає призов на строкову службу в армії. Проте, цьогоріч такі повістки не видають, адже призов на строкову військову службу до ЗСУ та інших військових формувань не проводять через загальну мобілізацію.
- --Мобілізаційне розпорядження — це повістка, яку вручають військовозобов’язаному після проходження медкомісії, якщо його визнали придатним до служби. Такий припис зобов’язує з’явитися на призовний збірний пункт протягом 24 годин після оголошення мобілізації (загальної або часткової).
Зазначимо, якщо людина не з'явиться за викликом у воєнний час, це загрожує штрафом. Керівники ТЦК та СП самостійно розглядають адміністративну справу та виносять постанову щодо притяг-нення особи до відповідальності. Скасовувати таку постанову можна лише у судовому порядку, подаючи позов проти територіального центру комплектування.
Водночас неявка без поважних причин в особливий період означає ухилення від призову та передбачає кримінальну відповідальність. У разі кримінального правопорушення — справу розглядає суд.
Кримінальна відповідальність настає у декількох випадках та регулюється низкою статей:
- Стаття 336 КК України — ухилення від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період, на військову службу за призовом осіб з-поміж резервістів в особливий період.
- Стаття 336-1 КК України — ухилення від проходження служби цивільного захисту в особливий період або в разі проведення цільової мобілізації;
- Стаття 337 КК України — ухилення від військового обліку або навчальних (спеціальних) зборів.
- Стаття 335 КК України — ухилення від призову на строкову військову службу, військову службу за призовом осіб офіцерського складу.
Отже, за неявку передбачено адміністративне та кримінальне покарання.
Втім, є низка причин, які є поважними для неявки у територіальний центр комплектування та соціальної підтримки під час мобілізації. Правозахисники назвали такі причини:
- хвороба;
- стихійне лихо;
- смерть рідної людини;
- інша вагома обставина, через яку призовник вчасно не прибув до територіального центру комплектування.
Відтак, необхідно подати до ТЦК та СП відповідні підтверджувальні документи про причини неявки. Це можна зробити одразу після зникнення причин або ж на етапі розгляду відповідної адміністративної справи.
Неявка призовника без поважної причини у будь-якому випадку спричинить покарання.
Таким чином, ми бачимо про те,що прийняті зміни до чинного закону прийняті з урахуванням змін до вимог часу та введеного воєнного стану в Україні , а також того факту , що був проведений Правовий аналіз ситуації, аналіз документів і проведена перевірка документів юристом та юридичний висновок.
Продовження у частині 2 у наступній статті.