Сексуальне знущання

Стаття 152 не обмежує визнання згвалтування лише позашлюбними статевими зносинами. Тому особа, яка перебуває у шлюбі з винуватцем, також може стати жертвою цього злочину. Провокаційна поведінка потерпілого не виключає кримінальної відповідальності за статтею 152, але може враховуватись при визначенні покарання.Моральна характеристика потерпілої особи, наявність попередніх статевих зносин з підозрюваним у згвалтуванні, а також досягнення нею шлюбного віку або статевої зрілості не впливають на кваліфікацію злочину за статтею 152.З погляду об'єктивної сторони, згвалтування полягає у статевих зносинах, які супроводжуються: 1) фізичним насильством; 2) погрозою його застосування; або 3) використанням безпорадного стану потерпілої особи.Під статевими зносинами у статті 152 мається на увазі природний (гетеросексуальний) статевий акт, а саме спільність чоловічих і жіночих статевих органів. Для визначення факту наявності таких статевих зносин може призначатися судово-медична експертиза. 

Інші способи задоволення статевої пристрасті, окрім природного статевого акту, не вважаються згвалтуванням за умови, що вони не поєднуються з насильством або використанням безпорадного стану потерпілої особи. Такі дії можуть бути кваліфіковані за іншими статтями Кримінального кодексу, наприклад, за статтею 153 у випадках, коли сполучення чоловічого статевого члена з піхвою жінки відбувається з використанням насильства або безпорадного стану, наприклад, застосуванням фізичного тиску на члена або його фіксацією до предмета.Список способів, які можуть призвести до кваліфікації дій як згвалтування, вичерпний. Тому неправомірні пропозиції особі вчинити природний статевий акт не караються, якщо вони не супроводжуються жодним із перерахованих способів. Дії особи, яка отримала згоду на статевий акт не шляхом насильства або безпорадності, а шляхом обману або зловживання довірою (наприклад, обіцянка подружжя або сплати за послуги), не мають ознак цього злочину. Хоча кримінальне законодавство має захищати особу від порушень її статевої свободи, воно не може вплинути на наслідки власної недбалості або легковажності в особистих справах. 

Фізичне насильство у разі зґвалтування може включати удари, побої, а також будь-які інші дії, спрямовані на позбавлення або обмеження особистої волі потерпілого, заподіяння тілесних ушкоджень тощо. Це має на меті примусити потерпілу особу до природного статевого акту, подолати її фізичний опір або відмову від статевого контакту. При інкримінуванні статті 152 важливо встановити, що воля потерпілої була чітко виражена, оскільки відмова може не завжди виявлятися явно. Наприклад, виявлення фізичного опору може бути сприйняте як елемент гри або прояв сором'язливості. У таких випадках необхідно уважно розглядати характер, інтенсивність та мету насильницьких дій. Кваліфікація за статтею 152 виключається, якщо статеві зносини відбуваються за згодою сторін, але один з них застосовує фізичне насильство до іншого. Також відсутня кваліфікація за цією статтею, якщо фізичне насильство застосовується з метою помсти за відмову вступити у статеві зносини. У таких випадках порушення статевої недоторканості може розглядатися як злочин проти життя або здоров'я особи.Досудовий захист у справах про зґвалтування включає в себе ряд заходів та процедур, які мають на меті захист прав потерпілої особи та забезпечення справедливого розгляду справи. Потерпіла особа має право на консультацію з адвокатом, який надасть їй юридичну підтримку, пояснить її права та опції, а також допоможе у підготовці до допиту та інших етапів судового процесу. Потерпіла може звернутися до правоохоронних органів (поліції) для подання заяви про злочин та розпочаття розслідування.Потерпіла має право на медичний огляд, який може бути проведений для фіксації тілесних ушкоджень та інших слідів зґвалтування. Потерпілій може бути проведений допит, під час якого вона може розповісти про обставини злочину та висловити свої свідчення.Правоохоронні органи повинні зберігати всі можливі докази, які можуть бути корисними для проведення слідства та суду. Потерпіла може отримати психологічну підтримку або консультування для допомоги у подоланні емоційних та психологічних наслідків зґвалтування.Досудовий захист також має на меті захистити потерпілу від будь-якого тиску чи впливу з боку звинувачених чи їх представників. Адвокат потерпілої може допомогти у вивченні та аналізі доказів, зокрема свідчень та інших матеріалів, що підтверджують факти зґвалтування.Ці заходи мають на меті забезпечити справедливе та ефективне розслідування злочинів зґвалтування та захист прав потерпілих осіб.