Дата публікації: 18.04.2023
Юрист, закінчила Національний університет «Одеська юридична академія» з відзнакою. З 2017 року спеціалізуюсь на юридично-освітніх та загальноправових питаннях. Є досвід в нормотворчості локальних актів місцевої влади. Є автором юридичних статей, наукових публікацій та статей в освітньому середовищі. Ментор юридичної клініки «Veritas”. Власник юридичного блогу «Educational_law_ua» в інстаграм
В сьогоденних умовах соціального забезпечення та у зв’язку з певними ліквідаційними процедурами, Фонд соціального страхування нашої держави припиняє своє існування і проходить на сьогодні етап припинення своєї діяльності.
Дослідивши правовий аналіз ситуації, слід сказати, що у зв’язку з цим, всі питання, пов’язані з соціальним страхуванням, переходять до компетенції органу пенсійного забезпечення, а саме – Пенсійного фонду України. Консультація юриста чи консультація адвоката може бути дуже доречна в питаннях призначення та законних виплат лікарняного, але давайте розбиратися детально.
Отже, говорячи про тимчасову непрацездатність, варто сказати що під таким поняттям слід розуміти неможливість працювати та виконувати умови трудового договору або іншої угоди, якою передбачається обсяг трудових прав та обов’язків, протягом певного періоду, з боку працівника. Таким чином це може бути лікарняний.
Чинним українським законодавством встановлено ряд гарантій для осіб, які є тимчасово непрацездатними. Якщо говорити про гарантії фінансового плану – такою гарантією фінансового забезпечення є страхові виплати працівнику (який є застрахованою особою).
Нормою закону, який регулює такі питання встановлено, що такі страхові виплати мають призначатися та виплачуватися за місцем роботи.
Давайте зауважимо хто саме має право на такі виплати.
Отже, зазначені вище страхові виплати, або як їх ще прийнято називати «лікарняні» мають право отримати:
- громадяни України,
- іноземці,
- особи без громадянства,
- також їх сім’ї, за умови, якщо зазначені вище особи вважаються такими, що є застраховані на території України та працюються на робочому місці на умовах трудового договору, цивільної угоди про трудові відносини.
Слід зазначити, що основним документом, який дає законну можливість не виконувати трудові обов’язки протягом певного періоду часу у зв’язку з втратою працездатності є листок непрацездатності.
Розмір страхових виплат не є фіксованим та конкретним, але суми таких виплат залежать від кількості років набутого стажу працівника.
Отже, аналізуючи законодавство, можна зробити юридичний висновок та зазначити, що такі виплати здійснюються для осіб:
- зі страховим стажем до трьох років – виплати здійснюються у розмірі п’ятдесяти відсотків від суми заробітної плати;
- зі страховим стажем від трьох до п’яти років – виплати здійснюються у розмірі шістдесяти відсотків від суми заробітної плати;
- зі страховим стажем від п’яти до восьми років – виплати здійснюються у розмірі семидесяти відсотків від суми заробітної плати;
- зі страховим стажем більше восьми років – виплати здійснюються у розмірі ста відсотків від суми заробітної плати.
Крім того, вітчизняним законодавством встановлено ще й перелік осіб, які мають отримувати такі страхові внески у сумі ста відсотків від заробітної плати незалежно від набутого стажу. До таких осіб відносяться певні категорії, такі як постраждалі від Чорнобильської катастрофи, пільгові донори, ветерани війни, а також постраждалі особи внаслідок Революції Гідності, особи, які самі виховують хвору дитину, віком до чотирнадцяти років.
Крім того, така допомога надається також для осіб, які працюють з резидентом Дія Сіті у розмірі самої суми заробітної плати.
