
Детальніше
Юрист, закінчила Національний університет «Одеська юридична академія» з відзнакою. З 2017 року спеціалізуюсь на юридично-освітніх та загальноправових питаннях. Є досвід в нормотворчості локальних актів місцевої влади. Є автором юридичних статей, наукових публікацій та статей в освітньому середовищі. Ментор юридичної клініки «Veritas”. Власник юридичного блогу «Educational_law_ua» в інстаграм
Нещодавно у мережі спалахнула нова новина: законодавчим органом України був прийнятий новий Закон, який визначає нові особливості в медіа сфері – Закон України «Про медіа».
Впродовж досить довгого періоду в Україні існувало законодавство, яке регулювало зазначену вище галузь, однак це були закони, які регулювали відносини в сфері засобів друкованої інформації та агентств інформаційного характеру. Із прийняттям нового нормативно-правового акту у сфері медіа, ці законодавчі акти вже втратили свою чинність.
- Слід сказати, що прийняття такого закону передувало майже три роки плідної праці над ним, з метою охопити правове регулювання всієї сфери засобів масової інформації.
- В новому законодавстві визначено і про правову діяльність радіо, телебачення, пресі і інших засобів. А всім нам звичайна сфера ЗМІ перетворюється на врегульовану сферу медіа, адже такий термін відтепер слід використовувати, якщо ми говоримо про зазначену вище сферу.
- Здійснюючи правовий аналіз документа слід звернути увагу на врегулювання та обов’язковість існування державної мови в роботі всіх аудіовізуальних медіа – в статті 40 чинного закону чітко встановлено, що українська мова має бути присутня в більшості телепрограм як загальнодержавного так і місцевого значення.
- Існують нововведення і для прихильників радіо ефірів, адже тут законодавець зобов’язав дотримуватися наступних критеріїв: відтепер кількість пісень українською мовою повинні сягати не менше, ніж сорок відсотків від загальної кількості пісень на такому радіо (протягом доби).
- Слід і згадати про інтернет-ресурси в сфері медіа. Сюди можна віднести популярні соціальні мережі – Facebook, Instagram, Youtube наприклад.
Так, як зазначені вище сервіси також використовуються в сфері медіа, чинне законодавство зобов’язує використовувати українську мову та відповідно мати свою офіційну версію державною мовою.
Окрім нововведень щодо використання української мови, в чинному законодавстві про медіа також запроваджено нову систему стягнень за порушення законодавства в даній сфері.
Встановлено наступні види порушень:
- незначні;
- значні;
- грубі.
А органом, який відповідальний за стягування – є Національна рада з питань телебачення та радіомовлення. За кожні види порушень, передбачено певні штрафи. Для прикладу, відповідальність у вигляді штрафу може накладатися на зневагу або приниження української мови.
Більш детальний перелік порушень, встановлений статтею 110 зазначеного вище Закону України «Про медіа».
За порушення законодавства окрім штрафів може бути запроваджено також припис або подвійний штраф.
Таким чином, аналізуючи даний нормативно-правовий акт можна зробити юридичний висновок про те, що на сьогодні мовне питання набрало неабияку увагу в медійному законодавстві, за порушення якого висвітлюється справедлива система стягнень. Через військову агресію РФ є досить правильним рішенням є мінімізація використання російської мови в ЗМІ та інших онлайн-ресурсах в Україні, а тому даний закон враховує досить точно мовні особливості та їх захист в українському медіа просторі. А у разі порушення останніх, Вам може знадобитися правова консультація юриста чи консультація адвоката, звертатися до яких слід у разі порушення Ваших прав та свобод.