Вітаю! Я є практикуючим адвокатом. Маю досвід роботи у галузі юриспруденції більше 6 років. Моя мета - ефективне представництво та захист Ваших інтересів.
Шлюб розірвано, але в момент розлучення Ви вирішили залишити собі прізвище чоловіка/дружини, а зі спливом певного часу захотіли відновити своє дошлюбне прізвище? Вихід є! Але для початку необхідно з’ясувати декілька важливих моментів.
Перш за все, Ви маєте знати, що під час розлучення чи то через органи ДРАЦС, чи то у судовому порядку, Ви можете відновити своє дошлюбне прізвище, заявивши про це. Інколи на практиці трапляються випадки, коли один з подружжя під час розлучення через суд виявляють бажання повернути собі дошлюбне прізвище, але суд обмежується виключно рішенням про розірвання шлюбу, не вирішуючи питання про відновлення прізвища. В такому випадку можна звернутися до суду із заявою про ухвалення додаткового рішення, але це можливо лише у разі, якщо:
- Ви просили суд, разом із питанням розірвання шлюбу, вирішити питання повернення дошлюбного прізвища;
- рішення про розірвання шлюбу ще фактично не виконане (відділ ДРАЦС не проставив відповідну відмітку в актовому записі про шлюб).
Для розуміння перспективи такого варіанту вирішення питання, раджу Вам звернутися за консультацією адвоката , який проведеде правовий аналіз ситуації та підготує юридичний висновок
(можлива допомога адвоката онлайн або письмова консультація ).
Якщо ж на момент розлучення у Вас не було наміру відновлювати своє дошлюбне прізвище або ж рішення суду про розірвання шлюбу вже фактично виконане, то для того, щоб повернути собі дошлюбне прізвище, Вам необхідно звернутися до органу ДРАЦС (або, якщо Ви перебуваєте закордоном – в дипломатичне представництво або консульську установу України) із заявою щодо свого наміру повернути прізвище, яке Ви носили до шлюбу (зразок заяви можна отримати в органі ДРАЦС). Таку заяву Ви можете подати особисто, або, у випадку, якщо у Вас немає можливості самостійно звернутися до органу ДРАЦС, заяву про зміну прізвища може бути подано через представника або надіслана поштою (в такому випадку справжність Вашого підпису на заяві має бути нотаріально засвідчена).
Разом із заявою необхідно надати наступні документи:
- свідоцтво про народження;
- свідоцтво про розірвання шлюбу (або відповідне рішення суду);
- свідоцтво про народження дітей (у разі, коли Ви маєте малолітніх або неповнолітніх дітей);
- квитанцію про сплату державного мита.
Якщо заява подається представником або надсилається поштою, до такої заяви також необхідно додати письмове зобов’язання, складене у довільній формі, справжність підпису на якому нотаріально засвідчена, про Вашу обізнаність щодо встановленої законом відповідальності за повідомлення неправдивих відомостей і необхідність обміну паспорта громадянина України або паспорта громадянина України для виїзду за кордон та інших документів у разі зміни прізвища.
Щодо строків розгляду такої заяви, то заява про зміну прізвища відділом державної реєстрації актів цивільного стану розглядається у 3-місячний строк з дня її подання (6-місячний строк – якщо заява розглядається дипломатичним представництвом або консульською установою України). За наявності поважних причин цей строк може бути продовжений, але не більш як на 3 місяці, з письмового дозволу керівника відповідного відділу ДРАЦС.
Якщо Вам надано дозвіл на зміну прізвища, Ви маєте особисто або через представника у 3-місячний строк звернутися для державної реєстрації зміни прізвища до відділу ДРАЦС, дипломатичного представництва або консульської установи України, які складають актовий запис про зміну прізвища. Якщо у зазначений строк ніхто не звернувся до відділу ДРАЦС, дипломатичного представництва або консульської установи України для державної реєстрації зміни імені, дозвіл на зміну прізвища втрачає силу.
Після державної реєстрації зміни прізвища Ви маєте у місячний строк обміняти паспорт, звернувшись до територіального підрозділу Державної міграційної служби. За порушення цього обов’язку може настати адміністративна відповідальність – попередження або, у випадку повторного протягом року порушення – штраф від одного до трьох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (стаття 197 КУпАП).
