Фанат Феміди, шанувальник Юстиції та прихильник Форсети.
Відшкодування заробітної плати
З початком повномасштабного вторгнення на нашу землю, українці почали масово рятуватися від обстрілів, переїжджати в більш безпечні місця задля порятунку себе та близьких.
Але багато людей залишилися на місцях та у першу хвилю наступу допомагали військовим, а згодом і повернулися на свої робочі місця де й працювали.
Не рідкість, коли роботодавець не виплачував заробітну плату, обґрунтовуючи це війною та важким часом.
Не секрет, що головними складовими трудових відносин з боку робітника є якісно та вчасно виконувати роботу, а роботодавця – надати добрі умови та своєчасно виплачувати заробітну плату.
С початку ведення на території України військового стану, законодавці почали змінювати законодавство до вимог війни, для нормальної та стабільної діяльності держави.
Серед змін акцентую увагу на таких поняттях як простій та призупинення дії трудового договору. Яка різниця? Насправді дуже суттєва.
При простою зупиняється виробництво, викликане будь-якими обставинами, які унеможливлюють нормальне функціонування виробництва. Простій не має обмеження в часі та під час його дії робітникам виплачується не менше ніж 2/3 від їх робочого окладу, до того ж, цей час зараховується в пенсійний стаж та відомості про виплату з/п можуть бути використані при розрахунку пенсії.
Щодо припинення дії трудового договору тут дещо інакше:
- Припиняються, але не завершуються трудові відносини з роботодавцем. Ініціатором такого наказу може бути як роботодавець так і працівник, у цей період не нараховується з/п, а як наслідок й пенсійний стаж, через відсутність сплати ЄСВ.
- Діяти він може до кінця воєнного стану. Але роботодавець зобов’язаний вести розрахунок ЄСВ, якщо б такого договору не існувало та такі виплати будуть покладені на державу-агресора.
- Але й бувають випадки, коли роботодавець негайно зобов’язує працювати, а з/плату не нараховує.
В таких випадках ви могли чути «Затримка в бухгалтерії, ми не отримуємо прибутку, ви призупинені, гроші потім» та інші відговірки вашого роботодавця. Але рішення є - стягнення боргу із зарплати.
- Першим чином треба звернутися до роботодавця з офіційною претензією, оформленою відповідно до чинного законодавства.
- Наступним кроком, допомогти вплинути на ситуацію може Держпраця України, зверніться до них з офіційним листом, де викладіть суть проблеми та надішліть його.
- Якщо і це не допомогло, залишається найбільш страшний для роботодавця шлях – стягнення зарплати через суд. Зверніться за допомогою до юриста, який допоможе в розрахунку неотриманих грошей, допоможе віднайти необхідні для позову документи, докази та разом з ним складіть позов про виплату заробітної плати.
- До того ж, до цього позову можна додати позов про відшкодування маральної шкоди, так як в законодавстві досі не має чітких меж такого відшкодування, спитайте в юриста на яку приблизно суму можна розраховувати(з нещодавньої практики: виплата з/п склала 27000 тис. грн + моральна шкода на суму 15000 тис. грн).
Перевіряйте доброчесність свого роботодавця, спілкуйтеся з юристами та бережіть себе!
