Дата публікації: 04.05.2023
Юрист, закінчила Національний університет «Одеська юридична академія» з відзнакою. З 2017 року спеціалізуюсь на юридично-освітніх та загальноправових питаннях. Є досвід в нормотворчості локальних актів місцевої влади. Є автором юридичних статей, наукових публікацій та статей в освітньому середовищі. Ментор юридичної клініки «Veritas”. Власник юридичного блогу «Educational_law_ua» в інстаграм
Питання прав здобувачів освіти становить на сьогодні досить актуальний аспект.
- В нормах вітчизняного законодавства можна проаналізувати норми, які були регламентовані сучасним європейським законодавством.
- Юридичний аналіз ситуації свідчить, що в даному питанні доречно звернути увагу на Конвенцію ООН про права дитини від 1989 року, яка була ратифікована в 1991 році.
- Її норми знайшли відображення в таких сучасних нормативно-правових актах України, які встановлюють основи законодавства про освіту вцілому, а також про вищу освіту.
- Навіть в Конституції встановлено право на освіту, що гарантує з боку держави реалізацію такого права.
Варто нагадати, що загальна середня освіта в Україні є на обов’язковому рівні, однак вища освіта здобувається вже за волевиявленням осіб.
Також в Конституції України встановлено і гарантії щодо доступності такої освіти і відповідно її безоплатність та встановлення можливості отримання пільг або стипендій. Тут варто звернути увагу, що Законом та наказами Міністерства освіти і науки України (далі – МОН) встановлюються можливості навчання на бюджетній чи контрактній основі.
Основні права здобувачів вищої освіти встановлені статтею 62 законодавства України в сфері вищої освіти. Так, особи, які навчаються у вищих навчальних закладах мають право:
- Обирати зручну їм форму навчання;
- Навчатися в умовах, які є безпечними та не завдають шкоди здоров’ю;
- Працювати у час, вільний від навчання;
- У разі офіційного працевлаштування – отримувати оплатну відпустку для навчальної діяльності, скорочений час роботи (що встановлено Кодексом законів про працю України). Наприклад для осіб, які здобувають вищу освіту за формою вечірнього навчання надається відпустка тривалістю двадцять календарних днів, а у разі навчання на заочній формі – тридцять календарних днів. Але тут слід враховувати і курс здобувача освіти;
- Проживання у гуртожитках закладів вищої освіти у разі наявних місць в ньому;
- Бути учасником різних об’єднань громадського рівня, самоврядування студентів тощо;
- Брати участь в науковому процесі закладу освіти, зокрема і публікувати свої труди інтелектуальної власності в наукових виданнях, в конференціях наукового рівня тощо;
- Здійснювати заходи щодо страхування трудового стажу на період навчання, але за умови сплати відповідних внесків, нормативне врегулювання яких встановлено законодавством про пенсійне страхування. Тут слід звернути увагу, що така норма діє для осіб, які проходять навчання вже після 2004 року;
- Вносити свої пропозиції щодо розмірів оплати за навчання та пропозиції щодо зміни умов здобування вищої освіти;
- Отримувати стипендії (соціальні або академічні чи інші – до 23 років);
- Брати участь у питаннях щодо вдосконалення процесу навчання, побуту, вносити пропозиції відносно організаційних питань з дозвілля;
- Здобувати освіту у декількох закладах освіти вищого рівня;
- Користування науково-технічною базою закладу (література, технічне обладнання тощо);
- Користування спеціальними доступними форматами навчання через особливості стану здоров’я (для осіб, які потребують особливих освітніх потреб);
- Оскаржувати дії чи бездіяльність адміністрації або керівництва закладу вищої освіти;
- Відпустку на академічному рівні;
- Отримувати різного роду заохочення (як моральне так і матеріальне) у зв’язку із успіхами у навчанні чи культурній діяльності;
- Захищати себе від різних форм експлуатації або насилля;
- Проїзд у транспортних засобах на пільговому рівні;
Слід зробити правовий висновок, що даний перелік не є вичерпним і законодавством встановлено інші права здобувачів освіти, а у разі виникнення питань Вам може допомогти консультація юриста чи консультація адвоката.
