Дата публікації: 05.05.2023
Юрист, закінчила Національний університет «Одеська юридична академія» з відзнакою. З 2017 року спеціалізуюсь на юридично-освітніх та загальноправових питаннях. Є досвід в нормотворчості локальних актів місцевої влади. Є автором юридичних статей, наукових публікацій та статей в освітньому середовищі. Ментор юридичної клініки «Veritas”. Власник юридичного блогу «Educational_law_ua» в інстаграм
Питання щодо відрахування студентів під час дії воєнного стану становить значну частину запитань, коли особам потрібна консультація юриста чи консультація адвоката.
Давайте звернемось до основних норм чинного законодавства, які регламентують таке питання в сфері вищої освіти.
Передусім слід зазначити, що законодавець розробив пряму норму, яка забезпечує певні гарантії для здобувачів вищої освіти (далі – студентів) під час воєнного стану.
Так, в законодавстві про освіту, а саме в статті 57-1 зазначається, що здобувачам освіти, які через військовий стан змінили вимушено місце свого проживання, навчання мають наступні гарантії:
- щодо організації процесу здобування освіти в форматі дистанційного навчання чи у інший безпечний спосіб;
- щодо виплати стипендії або інших виплат;
- збереження місця проживання (гуртожиток тощо).
Даний Закон України «Про освіту» регламентує і інший обсяг гарантій також і для здобувачів дошкільної чи загальної середньої освіти, а також і для педагогічного складу. Дана норма розповсюджується на всіх здобувачів освіти, та мають ознаки норми загального характеру.
Натомість вже новий Закон України «Про вищу освіту» направлений саме на врегулювання суспільно-правових відносин у студентів.
Слід сказати, що якщо законодавством встановлені певні гарантії для здобувачів освіти в умовах дії воєнного стану, то процедура відрахування діє як в мирний час так і в воєнний стан однаково. Нових правил чи інших новел тут не ввели після 24 лютого.
Отже, аналіз документів свідчить, що підстави для відрахування встановлені декількома нормативно-правовими актами.
Так, Законом України «Про вищу освіту», а саме статтею 46 встановлено наступний перелік підстав для відрахування студентів:
- закінчення здобування освіти за певною програмою;
- особисте волевиявлення студента;
- процедура з переведення студента в інший заклад вищої освіти;
- у разі, якщо здобувач вищої освіти не зміг виконати навчальний план;
- умови договору про навчання було порушено.
Зазначений перелік не є вичерпним, адже законодавством чи договором може бути встановлено додаткові умови для відрахування.
Окрім зазначеного вище Закону, також перелік підстав для відрахування встановлено також і Положенням, який визначає порядок відрахування, переведення чи поновлення здобувачів вищої освіти, що затверджено Наказом МОН за номером 245.
Так, пунктом 14 встановлено, що відрахування можливо у разі:
- якщо студент сам виявив бажання завершити навчання;
- погіршення стану здоров’я студента, що підкріплено висновком лікарсько-консультативної комісії;
- неуспішність на академічному рівні.
Крім того у разі, якщо процедура відрахування здійснюється щодо неповнолітньої особи – тут має місце погодження служби у справах дітей.
Можна зробити юридичний висновок, що зазначеним Положенням також встановлено про поновлення на навчанні.
Однак тут забороняється поновлення у разі, якщо студент навчався в закладах вищої освіти, які є неакредитовані та недержавними.
Мається на увазі, що таким студентам неможна поновитися до державних закладів.
Але у разі навчання на 3 чи 4 рівні акредитації, можна поновитися у закладах на 1 2 рівні. Неможливо поновитися на перший курс.
Однак можливе поновлення на 2 курс, у разі, якщо відрахували з 1 курсу.
А заява студента про поновлення повинна бути розглянута протягом 2 тижнів.
