Юрист, закінчила Національний університет «Одеська юридична академія» з відзнакою. З 2017 року спеціалізуюсь на юридично-освітніх та загальноправових питаннях. Є досвід в нормотворчості локальних актів місцевої влади. Є автором юридичних статей, наукових публікацій та статей в освітньому середовищі. Ментор юридичної клініки «Veritas”. Власник юридичного блогу «Educational_law_ua» в інстаграм
Українське законодавство в сфері освіти повинно відповідати всім критеріям міжнародних стандартів. Останні реформи в цій сфері та впровадження в Україні Нової Української Школи (далі – НУШ) свідчать саме про ці новації в освітньому середовищі.
Як відомо, загальна середня освіта в Україні здійснюється на обов’язковому рівні.
- Таким чином у разі невиконання такого обов’язку здобувачами освіти та їх батьками (опікунами або піклувальниками), як представниками, повинно відповідати всім вимогам щодо несення відповідальності за це.
- А у разі виникнення питання, Вам може стати в пригоді консультація юриста або консультація адвоката.
Давайте з’ясуємо більш детальніше про види відповідальності, та за що вона може настати.
Аналіз документів показує, що чинне законодавство можна сказати, що в нормах Сімейного Кодексу України, Кодексу України про адміністративні правопорушення, а також в практиці Верховного Суду України можна знайти відповіді на дане питання.
Отже, види відповідальності батьків (чи осіб, які їх замінюють) за недотримання законодавства в сфері здобуття загальної середньої освіти, може настати у виді штрафних санкцій або навіть позбавлення батьківських прав.
Правовий аналіз ситуації свідчить, що відповідно до норм статті 184 КУпАП у разі, якщо батьки ухиляються від своїх батьківських обов’язків, що включає і обов’язок забезпечувати повноцінні та необхідні умови для життя дитини, забезпечувати процес виховання та навчання для неповнолітніх дітей, тягне наступні види відповідальності:
- попередження;
- штраф;
- позбавлення батьківських прав.
1. Якщо невиконання обов’язку щодо забезпечення освіти дитини було здійснено вперше, адміністрація закладу освіти чи відповідні органи можуть винести попередження таким батькам. Адже законодавство має досить лояльний характер для осіб, які порушити вперше.
2. Штрафні санкції накладаються у розмірі від п’ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
- У гривневому еквіваленті це близько вісімсот п’ятдесят – тисяча сімсот грн.
- У разі, якщо батьки чи представники дитини вчинили повторно такі дії (бездіяльність), сума штрафу може зрости від ста до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян ( тисяча сімсот – п’ять тисяч сто грн).
3. Досить суворим видом покарання за дане порушення є також і позбавлення батьківських прав.
- Такий вид покарання передбачений нормами Сімейного кодексу України, згідно якого у разі якщо останні не виконують свої батьківські обов’язки відносно дитячого виховання, а також не забезпечують умови щодо здобуття дитиною шкільної освіти.
- Також слід згадати, що Верховним Судом України було винесено постанову, в якій зазначено щодо практики судів про справи позбавлення або поновлення батьківських прав ще в дві тисячі сьомому році.
Відповідно до даного документа можливість позбавлення батьківських прав застосовуються у разі не забезпечення дитини:
- необхідним харчуванням;
- розвитку дитини на духовному або фізичному рівні;
- навчального процесу;
- умови освітнього процесу (в тому числі дистанційного);
- цікавістю до внутрішнього світу дитини;
- медичним доглядом;
- спілкування з дитиною;
- інші види обов’язкового піклування згідно даної постанови.
Таким чином на підставі вищезазначеного можна сказати, що батькам чи опікунам або піклувальникам дитини варто піклуватися про життя дитини також і на навчальному рівні, адже справедливе покарання може настати через особливості законодавства України в забезпеченні освітнім процесом і на сімейному рівні також.
