Дата публікації: 23.05.2024
Укладання договору на утримання дитини та визначення місця проживання
Розлучення батьків є складним періодом не лише для подружжя, але й для їхніх дітей. Саме тому українське законодавство передбачає можливість врегулювання питань щодо утримання та виховання неповнолітніх шляхом укладання договору. Такий договір дозволяє визначити місце проживання дитини та встановити права й обов'язки розлучених батьків стосовно забезпечення належних умов для її розвитку.
Договір про утримання та виховання дитини - це офіційна угода, яка регламентує участь кожного з батьків у матеріальному забезпеченні, вихованні та розвитку дитини після розірвання шлюбу. Він може бути укладений як до, так і після розлучення. В Україні договір утримання дитини підлягає нотаріальному посвідченню та має юридичну силу.
Одним із ключових аспектів такого договору є визначення місця проживання дитини. Місце проживання дітей при розлученні може бути визначене з матір'ю або батьком, або навіть шляхом їх почергового проживання з кожним із батьків. При визначенні місця проживання дітей враховуються побажання самих неповнолітніх, які досягли розумного віку, прихильність до кожного з батьків, вік, стан здоров'я тощо.
У договорі про виховання та утримання дитини можуть бути передбачені різні варіанти визначення місця проживання дитини. Наприклад, визначення місця проживання дитини з батьком або матір'ю у випадку роздільного проживання батьків. Або ж визначення місця проживання дитини після розлучення виключно з одним із батьків.
Крім визначення місця проживання, у договорі про участь у вихованні та утриманні дитини можуть бути прописані інші важливі аспекти: розмір аліментів чи іншої матеріальної допомоги від одного з батьків, графік побачень та спілкування з дитиною для того з батьків, з ким вона не проживатиме, порядок вирішення спірних питань у майбутньому тощо.
Перевагою укладання договору утримання дитини є можливість самостійно врегулювати всі спірні питання на вигідних для обох сторін умовах. При цьому інтереси дитини захищаються належним чином, адже задовольняються її потреби у спілкуванні з обома батьками та належному матеріальному забезпеченні.
Отже, договір про утримання дитини та визначення місця її проживання після розлучення є дієвим інструментом захисту прав неповнолітніх та збереження гармонійних стосунків між батьками. Він забезпечує сталий розвиток дитини в атмосфері любові і піклування обох батьків, попри припинення шлюбних відносин між ними.
