Дата публікації: 07.06.2023
Юрист, закінчила Національний університет «Одеська юридична академія» з відзнакою. З 2017 року спеціалізуюсь на юридично-освітніх та загальноправових питаннях. Є досвід в нормотворчості локальних актів місцевої влади. Є автором юридичних статей, наукових публікацій та статей в освітньому середовищі. Ментор юридичної клініки «Veritas”. Власник юридичного блогу «Educational_law_ua» в інстаграм
Умови воєнного стану внесли багато змін в різноманітних сферах соціального життя. Не виключенням стала і сфера трудового права та соціального забезпечення.
- Досить багато питань в трудових відносинах зазнали змін, які стали новелами під час дії воєнного стану за збройної агресії РФ.
- Аналіз документів свідчить, що аби врегулювати всі особливості трудових відносин в сьогоденних реаліях законодавчим органом України було прийнято закон, який визначає умови організації таких трудових відносин в даних воєнних умовах.
Неодноразово державними органами з питань праці наголошувалося, що виникала значна кількість питань щодо простою, адже роботодавці в зазначених складних умовах не могли забезпечити робочий процес або працювати в таких складних умовах. Тут може допомогти правова консультація юриста або консультація адвоката.
Соціальні життєві умови диктують багато правил, виникає значна кількість питань і під час процесу простою. Одним із них є питання щодо можливості отримання лікарняного під час простою. Чи правомірні такі дії і на що
Для початку варто згадати про саме поняття простою, яке визначається в Кодексі законів про працю України.
- Так, нормою встановлено, що під простоєм варто розуміти тимчасове припинення робочого процесу та зупинення виконання своїх трудових обов’язків працівником через обставини, що не залежать від роботодавця та працівника.
- Під час простою працівник не має право працювати, але отримує заробітну плату не вище, ніж дві третини від свого посадового окладу.
- А от процедура отримання «лікарняних коштів» тобто допомоги, що виражається в наданні грошових коштів через хворобу – тимчасову непрацездатність працівника, визначено законодавством, яке врегульовує основи соціального забезпечення.
Так, можна зробити юридичний висновок, що згідно законодавства така допомога може бути надана в якості компенсації через тимчасову втрату непрацездатності, але за умови, якщо особа є застрахованою та вносить відповідні страхові внески працівника.
Тут слід підсумувати, що у разі простою, часткова оплата праці обумовлена як гарантія та компенсація за певні обставини непереборної сили, чи інші обставини, через які працівник не має змоги виконувати умови трудової угоди.
Разом із тим хвороба особи, яка виражається в тимчасовій непрацездатності працівника є лише тимчасовою умовою та має певний період – до моменту, коли особа знову зможе працювати та відновить таку тимчасову непрацездатність.
Як відомо, під час простою фактично робота зупиняється, то особа, яка працює за трудовим договором та яка має певне захворювання або травму, у такому разі особа не втрачає тимчасову працездатність якщо така ситуація відбувається під час перебування працівника на простої.
Також варто звернути увагу на те, що якщо працівник перебуває на лікарняному під час простою, то немає підстав для отримання ним компенсаційних виплат, адже він фактично не працює та отримує дві третини від посадового окладу.
Але слід відзначити, що у разі якщо настає необхідність виходу працівника на робоче місце під час простою (перелік умов визначений чинним законодавством), та якщо в такий робочий день відбулося настання тимчасової непрацездатності, у такому разі компенсація, тобто допомога то лікарняному повинно нараховуватися на загальних підставах.
