Детальніше
Дата публікації: 24.05.2024
юрист, 23-річний досвід роботи у сфері примусового виконання.
Визнання особи безвісно відсутньою та зниклої безвісти за особливих обставин
З початком повномасштабного вторгнення росії в Україну життя та добробут десятків тисяч людей опинилися під загрозою через дії російських загарбників та на сьогоднішній день встановити місцезнаходження багатьох громадян нашої країни є неможливим.
Відповідно до постанови Верховного Суду у справі № 225/1297/17 встановлення безвісної відсутності особи - це посвідчення в судовому порядку тривалої відсутності фізичної особи в місці її постійного проживання за умов, що не вдалося встановити місця її знаходження (перебування).
Варто зауважити, що на сьогоднішній день є два статусу зниклої особи, а саме:
- - Особа, зникла безвісти — це фізична особа, стосовно якої немає відомостей про її місцеперебування на момент подання заявником заяви про її розшук.
Згідно з частиною третьою статті 43 Цивільного кодексу України (далі ЦК — України) порядок визнання фізичної особи безвісно відсутньою визначений Цивільним процесуальним кодексом України (далі — ЦПК України). До встановлення факту відсутності особи у визначеному законом порядку вважається, що особа здійснює свої права та обов’язки.
- - Особа, зникла безвісти за особливих обставин — це особа, яка зникла безвісти у зв’язку зі збройним конфліктом, воєнними діями, тимчасовою окупацією частини території України, надзвичайними ситуаціями природного чи техногенного характеру.
Правовий статус осіб, зниклих безвісти за особливих обставин, визначається Законом України «Про правовий статус осіб, зниклих безвісти за особливих обставин» (далі — Закон) та іншими законами України, а також міжнародними договорами України, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України.
Звертаю увагу, що при деякій подібності вказаних понять, визначених національним законодавством України, існують істотні відмінності у відповідних правових статусах. Зокрема, законодавством визначені різні способи їх набуття. Так, фізичну особу може бути визнано безвісно відсутньою лише в судовому порядку. Своєю чергою, особа набуває статусу такої, що зникла безвісти, з моменту внесення про неї відомостей, що містяться у заяві про факт зникнення, до відповідного Реєстру.
ТекстПравовий статус осіб зниклих безвісти визначається положенями ст. 43 Цивільного кодексу України, якщо протягом одного року в місці її постійного проживання немає відомостей про місце її перебування. Згідно з ч. 2 зазначеної статті за неможливості встановлення місця перебування фізичної особи початком її безвісної відсутності вважається перше число місяця, що йде за тим, у якому були одержані такі відомості, а в разі неможливості встановити цей місяць – перше січня наступного року.
Статтею 306 Цивільного процесуального кодексу України встановлено перелік фактів, які обов’язково повинні бути зазначені в заяві про визнання особи безвісно відсутньою.
Порядок визнання фізичної особи безвісно відсутньою встановлений Цивільним процесуальним кодексом України.
Згідно із ст. 305 Цивільного процесуального кодексу заява подається до суду за місцем проживання заявника, за останнім відомим місцезнаходженням відсутньої особи, або за місцезнаходженням її майна.
Відповідно до ч. 2 ст. 293 Цивільного процесуального кодексу справи про визнання фізичної особи безвісно відсутньою суд розглядає в порядку окремого провадження.
При визнанні особи безвісно відсутньою застосовується презумпція, що особа є живою, однак встановити її місце перебування у цей час неможливо, причому вказана презумпція має спростовний характер. Більше того, визнання судом у встановленому законом порядку фізичної особи безвісно відсутньою (ст. 43 Цивільного кодексу України) жодним чином не свідчить про смерть такої особи, так і не виключає самої можливості смерті. Зазначене зумовлює одночасну наявність двох припущень щодо двох взаємовиключних життєвих станів безвісно відсутньої фізичної особи (особа жива, особа померла).
На етапі підготовки справи до розгляду суд вживає заходів щодо встановлення опіки над майном безвісно відсутньої особи.
Поки факт відсутності особи не доведено в установленому законом порядку, вважається, що особа здійснює свої права і обов’язки (забезпечує сім’ю, платить податки тощо). Набрання законної сили рішенням про оголошення фізичної особи померлою має собою наслідки припинення зобов’язань, пов’язаних з особистістю безвісно відсутнього, а також, навпаки, наявність додаткових прав для сім’ї такої особи (як приклад, право на спрощений порядок розірвання шлюбу).
Отже, як вбачається з вищенаведеного, для врегулювання питання стосовно визначення статусу зниклої безвісти особи, доцільно отримати послуги адвоката або слушну порада юриста.
Юридичний сервіс «Консультант» надає всі види юридичних послуг у тому числі і юридичні послуги онлайн. Спеціалісти нашого сервісу складуть правовий аналіз ситуації для визначення порядку отримання статусу зниклого родича та допоможуть зібрати необхідні документи та при необхідності супроводять судовий процес.
