Час прочитання: 6 хвилин
Кількість переглядів: 679
Дата публікації: 16.06.2023
Рейтинг:
Дата публікації: 16.06.2023
Навчаюсь на третьому курсі Державного університету економіки і технологій. Спеціалізуюсь на договірному, господарському та корпоративнмоу праві, зокрема, надаю консультації та пишу фахові статті.
В процесі здійснення підприємницької діяльності нерідко виникають такі випадки, що пов'язані з невиконанням суб'єктами господарювання своїх договірних забов'язань.
- Якщо ви обрали спосіб судового вирішення спору, то варто зазначити те, що досить часто розгляд подібних справ значно затягується та потребує допомог, яку може надати адвокат по стягненню боргів.
- В такому випадку, слід проаналізувати декілька важливих аспектів: чи є у боржника можливість виконання судового рішення про повернення боргу; коли саме настає строк виконання забов'язання та чи зібрані всі необхідні докази невиконання боржником свого забов'язання.
- Перед зверненням до суду варто пересвідчитися в тому, що те майно, яке наявне у боржника дасть йому можливість виконати рішення суду шляхом накладання арешту. Також вкрай важливим є перевірка боржника щодо наявності у нього відкритих виконавчих проваджень в Єдиному реєстрі боржників а також в Автоматизованій системі виконавчих проваджень. Наступним кроком є перевірка вашого боржника на предмет наявності банкрутства або інших обставин, що обтяжують виконання рішення суду. Це можна зробити в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
- Підставою для зверненя до суду є факт невиконання забов'язання у вказані в договорі строки. Отже, слід переконатися в тому, що боржник дійсно порушив прописані істотні умови договору, що дасть можливість звернення до суду з позовом про стягнення заборгованості.
- Наступним кроком є встановлення підсудності справи. Справи, щодо стягнення заборгованості, можуть розглядатися як в рамках господарського, так і в рамках цивільного судочинства, що залежить від суб'єктного складу правовідносин. Згідно з ст. 20 ГПК господарський суд розглядає справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні правочинів виключно між суб'єктами господарювання, що є підприємцями. В рамках цивільного судочинства, згідно з ст. 4 ЦПК, особа може звернутися до суду за захистом порушених прав, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Підсудність у справах про стягнення заборгованості буде визначатися за зареєстрованим місцем проживання (якщо відповідач фізична особа) та місцезнаходженням за Державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (якщо відповідач юридична особа). Отже, якщо у правовідносинах бере участь фізична соба, що не є підприємцем, то спір підлягає вирішенню в рамках цивільного судочинства, а якщо між юридичними особами, ФОП - в рамках господарського судочинства.
- Визначившись з підсудністю, варто зазначити і строк позовної давності, що становить три роки з моменту прострочення виконання забов'язання. Вимоги щодо оформлення позовної заяви містяться в ч. 3 ст. 162 ГПК та ст. 175 ЦПК, а саме: позовна заява повинна містити детальний виклад всіх обставин, зміст позовних вимог, визначену ціну позову (розмір заборгованості), а також слід додати всі наявні документи, що підтверджують факт невиконання боржником свого збов'язання та відомості про вжиття заходів досудового вирішення спору. Під час підготовки позовної заяви адвокат по поверненню боргів: правильно викладає у заяві всі обставини справи, збирає необхідні докази та належним чином встановлює ціну позову.
- У результаті задоволення позову, направляється виконавчий лист до Державної виконавчої служби. Виконавець виносить відповідну постанову, що свідчить про відкриття виконавчого провадження, про що вносяться дані у Єдиний реєстр боржників, де позивач може відслідковувати факт відкриття чи закриття провадження.
Отже, стягнення заборгованості у судовому порядку потребує значних зусиль та кваліфікованої допомоги, яку може надати юрист по стягненню заборгованості майже на всіх стадіях. Спочатку варто намагатися вирішити спір шляхом комунікації з боржником та всіма наявними засобами досудового вирішення спорів і якщо це не дало позитивних результатів, звертатися до суду.
