Детальніше
Дата публікації: 26.05.2024
юрист, 23-річний досвід роботи у сфері примусового виконання.
ОФОРМЛЕННЯ ЗАПОВІТУ В УКРАЇНІ ПІД ЧАС ДІЇ ВОЄННОГО СТАНУ
Усі повноваження щодо розподілу особистих речей і призначення майбутніх бенефіціарів знаходяться в руках кожної людини. Вони володіють здатністю передавати свої наміри через акт створення волі - заповіт.
У разі смерті особи заповіт служить особистим розпорядженням. Відповідно до Цивільного кодексу України (далі – Кодекс) фізичні особи з повною цивільною дієздатністю мають право скласти заповіт, який має бути виконано нею самостійно. Залучення представника для здійснення заповіту категорично забороняється.
Для забезпечення чіткості та уникнення будь-яких суперечок у майбутньому заповіт складається в письмовій формі, де вказуються місце, дата та час його складання, а також дата та місце народження заповідача. Важливо, щоб документ був складений таким чином, щоб не було місця для непорозумінь щодо бажання спадкодавця після відкриття спадщини. Право власності на майно може бути передане лише на підставі положень, викладених у заповіті. Заповідач особисто підписує заповіт, за винятком випадків, коли він фізично не в змозі це зробити, і в цьому випадку він підписується відповідно до відповідного правового кодексу. Документ повинен бути офіційно завірений нотаріусом. Заповідач має можливість написати заповіт від руки або за допомогою прийнятих технологічних засобів. Крім того, вони можуть звернутися за допомогою до нотаріуса, який може записати заповіт на основі усних вказівок заповідача, або від руки, або за допомогою прийнятих технологічних засобів. У таких випадках заповідач повинен прочитати заповіт вголос і власноручно підписати його. У випадку, якщо заповідач через фізичні вади не може особисто прочитати заповіт, заповіт необхідно посвідчити в присутності свідків. Так само, якщо заповідач фізично не може підписати заповіт через інвалідність, хворобу чи будь-яку іншу причину, допускається, щоб інша особа підписала заповіт від імені заповідача.
Під час посвідчення заповіту заповідач не зобов’язаний надавати докази права власності. Крім нотаріусів, повноваженнями посвідчення заповіту наділені посадові особи, уповноважені органами місцевого самоврядування в сільській місцевості.
Водночас законодавством передбачено, що право посвідчувати заповіти мають і інші особи, крім нотаріусів, що надає їм однакову юридичну силу. Наприклад, особи, які перебувають на лікуванні в лікарнях та інших закладах охорони здоров’я, а також мешканці будинків-інтернатів для людей похилого віку та закладів для інвалідів можуть посвідчити заповіти головним лікарем, заступником з медичної частини або черговим лікарем. відповідної установи. Так само капітан морського чи річкового судна під українським прапором має право засвідчити волю будь-якої особи на борту. Крім того, керівник пошукової або експедиційної операції має повноваження засвідчувати волю будь-якого учасника, який бере участь у згаданій місії.
У разі відсутності нотаріуса або уповноваженої особи для вчинення нотаріальних дій заповіт військовослужбовця, а також заповіт працівника або члена сім'ї військовослужбовця може бути посвідчений командиром або начальником відповідного підрозділу. військова частина, установа, заклад. Так само заповіт особи, яка перебуває в установі виконання покарань чи слідчому ізоляторі, може бути посвідчений начальником цієї установи чи ізолятора. Ці посвідчення проводяться в присутності свідків, які повинні мати повну цивільну дієздатність.
Важливо знати, що заповіти підлягають реєстрації у Спадковому реєстрі в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Проте під час воєнного чи надзвичайного стану, коли доступ до Спадкового реєстру неможливий, нотаріальне посвідчення, внесення змін та скасування заповіту все одно можна проводити без використання цього реєстру. Після відновлення доступу до реєстру відповідні відомості будуть внесені протягом п’яти робочих днів.
Звертаємо вашу увагу, що в умовах воєнного стану, як зазначено в постанові КМУ від 28 лютого 2022 року № 164 «Деякі нотаріальні справи в умовах воєнного стану», заповіти військовослужбовців ЗСУ, а також інших військових та правоохоронних органів, що здійснюють забезпечення національної безпеки і оборони, можуть бути атестовані їх керівниками або уповноваженими особами. Ці посвідчені заповіти надсилаються через Генеральний штаб Збройних Сил, Міноборони чи відповідний правоохоронний орган до Міністерства юстиції чи його територіального відділення для реєстрації нотаріусами у Спадковому реєстрі. Крім того, начальник табору для військовополонених має повноваження посвідчувати заповіт військовополоненого.
Важливо зазначити, що спадкодавець має право призначати спадкоємцями одну чи кількох осіб, незалежно від будь-яких родинних чи інших цивільних відносин. Заповідач також має право усунути будь-якого законного спадкоємця від спадкування без пояснення конкретної причини. Проте до повноважень спадкодавця не входить позбавлення спадщини осіб, які мають право на обов’язкову частку у спадщині. Чинність заповіту щодо осіб, які мають право на обов'язкову частку, визначається моментом відкриття спадщини. Неповнолітні діти, повнолітні непрацездатні діти, непрацездатний чоловік (дружина), непрацездатні батьки спадкодавця успадковують половину належних їм часток незалежно від умов заповіту (обов'язкова частка). Суд може зменшити розмір обов'язкової частки з урахуванням відносин між цими спадкоємцями та спадкодавцем, а також інших обставин, що мають істотне значення. Будь-які обмеження чи тягарі, покладені на спадкоємця, який має право на обов’язкову частку, стосуватимуться лише тієї частини спадщини, яка перевищує їхню обов’язкову частку.
На момент складання заповіту заповідач має повноваження включати свої існуючі права та обов’язки, а також будь-які майбутні права та обов’язки, які можуть виникнути. Вони мають право розподілити всю свою спадщину або її частину за заповітом. У випадку, якщо спадкодавець у заповіті одноосібно позначає свої права на спадкоємців, відповідні обов'язки, пропорційні наданим правам, переходять до призначених спадкоємців. Законність заповіту щодо розподілу спадщини визначається моментом вступу в спадщину.
Важливо визнати, що спадкодавець має можливість встановити умови спадкових прав визначеної особи у заповіті, незалежно від того, чи ці умови прямо чи опосередковано пов’язані з її поведінкою. Ці умови можуть варіюватися від наявності інших спадкоємців і особливих вимог до проживання до народження дитини чи досягнень у навчанні. Важливо відзначити, що ці умови повинні бути присутніми на момент відкриття спадщини. Однак важливо розуміти, що будь-яка умова, яка суперечить закону чи моральним принципам суспільства, вважається недійсною.
Заповіт може містити положення, що виходять за межі розподілу майна. Наприклад, у ньому можуть бути визначені деталі щодо місця та способу ритуалу поховання спадкодавця, висловлено перевагу щодо встановлення опіки над неповнолітньою особою або окреслено дії, які необхідно вжити для досягнення конкретної суспільно корисної мети.
Заповідач має право скасувати заповіт у будь-який момент. Вони мають право створити свіжий заповіт, коли захочуть. Наступний заповіт скасовує та скасовує будь-які суперечливі положення попереднього заповіту повністю чи частково. Кожен новий заповіт замінює попередній і не відновлює попереднього заповіту, складеного заповідачем. Заповідач зберігає за собою право змінювати документ на свій розсуд. Акт про скасування заповіту та внесення змін до нього має бути вчинено заповідачем особисто.
Отже, як вбачається з вищенаведеного, оформлення заповіту є доволі важливий правочин та при оформлення якого, доцільно отримати послуги адвоката або слушну порада юриста.
Юридичний сервіс «Консультант» надає всі види юридичних послуг у тому числі і юридичні послуги онлайн. Спеціалісти нашого сервісу складуть правовий аналіз ситуації для визначення порядку отримання спадщини за кордоном та допоможуть зібрати необхідні документи та при необхідності супроводять судовий процес.
